Основні причини частої появи гикавки

Механізм розвитку гикавки полягає в мимовільному скороченні діафрагми, внаслідок порушення її ритму. Так кожен спазм діафрагми призводить до раптового змикання гортані та голосових зв’язок. Це призводить до такого ж раптового припливу повітря в легені та створення характерного звуку для гикавки.

Відповідно, гикавка - це повторювані та неконтрольовані скорочення діафрагми (м'язова структура прямо під легенями). Діафрагма позначає межу між грудьми та животом, а також регулює дихання. Вона рухається вниз, коли ви вдихаєте, і вгору, коли ви видихаєте.
 

Гикавка в медицині відома як синхронне тріпотіння діафрагми або сингултус. «Singultus» походить від латинського слова «singult», що означає «затамувати подих під час ридання».

Причин даного стану досить багато. Найбільш частими та поширеними є ковтання великої кількості повітря, стрес, переїдання.

У більшості випадків гикавка починається й закінчується раптово, без видимої причини. Епізоди зазвичай тривають лише кілька хвилин.

Основним проявом гикавки є спазм діафрагми та звук «гикання», який виходить із рота. Деякі люди з постійною «проблемою» відчувають спазми в діафрагмі навіть без характерного звуку.

Як зазначалося вище існує досить багато причин гикавки. У більшості випадків вона виникає та зникає без видимої причини.
 

До найбільш частих причин, що можуть спровокувати гикавку відносять:

Також ризики розвитку гикавки можуть збільшуватися після перенесеного оперативного втручання, особливо на органах черевної порожнини, частих хвилюваннях. 

Гикавка, яка триває понад 48 годин, вважається стійкою. Це може бути ознакою більш серйозного захворювання, яке потребує медичної допомоги. При триванні довше 2 місяців, порушення вважається нестерпним або важким для лікування. Відмітимо, що більшість постійних випадків спричинені пошкодженням або подразненням блукаючого або діафрагмального нерва. 

Також тривала проблема може бути спровокована зловживанням алкоголем та тютюну, цукровим діабетом, нирковою недостатністю, хворобою Паркінсона, лікуванням раку, шлунково-кишковими захворюваннями. 

Стикнутися за даним станом можна у будь-якому віці, навіть коли малюк ще знаходиться в утробі матері. Також це є нормою для новонароджених, що зазвичай і не потребує лікування.

Відмітимо, що гикавка зазвичай не є тим станом за яким варто турбуватися. Одна тривалі епізоди можуть завдати незручності та впливати на якість життя. 

Тому якщо гикавка турбує вас більш ніж два дні краще звернутися до лікаря. Він встановить причину та обере найбільш відповідний варіант лікування. 

В домашніх умовах усунути проблему можливо затримавши подих, випивши склянку холодної води, підтягнувши коліна до грудей та зафіксувавши це положення, потягнути за язик та ін.. До прикладу затримка дихання або дихання в паперовий пакет призводять до накопичення вуглекислого газу в легенях, що може розслабити діафрагму.

Якщо за порушенням стоїть певна причина, то її лікування зазвичай змусить гикавку зникнути.

Діагностичні тести, які допоможуть визначити причину гикавки включають проведення ЕХО-КГ, лабораторних досліджень крові, ендоскопії, бронхоскопії, КТ та МРТ.

При відсутності очевидної причини, але зі збереженням гикавки лікар може призначити певні ліки, типу протисудомні, антипсихотичні препарати. Тобто жодних специфічних препаратів для лікування гикавки не має. 

Також лікар може призначити масажування головної сонної артерії на шиї. У важких випадках, коли організм не реагує на інші методи лікування, хірург може ввести ліки в діафрагмальний нерв, щоб тимчасово заблокувати дію нерва, або перерізати діафрагмальний нерв на шиї.

На жаль немає жодного перевіреного методу запобігання гикавці. Однак при її частій появі можна відстежити та зменшити вплив ймовірних тригерів. Це до прикладу може бути вживання алкоголю чи газованих напоїв, інтенсивні емоційні чи фізичні реакції.