Езофагіт: основні симптоми запалення стравоходу

Нагадаємо, що стравохід являє собою м’язову трубку (ковтальна трубка) у якій їжа направляється з рота у шлунок. Під час розвитку запального процесу стравоходу у людини виникатиме ряд дискомфортних станів, аж до неможливості нормально ковтати. Тому розберемо детальніше чому може виникати подразнення та які методи лікування будуть доцільними.

Езофагіт – це патологічний стан, що характеризується розвитком запалення слизової стравоходу. Причин цьому може бути декілька від інфекцій до приймання певних лікарських препаратів.

В залежності від тригера езофагіту, захворювання поділяється на еозинофільний тип, коли тіло надмірно реагує на алерген (пшениця, молоко) та спричиняє велику кількість еозинофілів (білі кров’яні тільця) у стравоході. 
 

Якщо патологія спричинена гастроезофагеальною рефлюксною хворобою діагностують рефлюкс-езофагіт. Медикаментозний езофагіт може виникнути, при прийманні певних лікарських препаратів без достатнього вживання рідини. Внаслідок цього ліки довше затримуються в стравоході. 
 

Інфекційний езофагіт відповідно до назви може бути спричинений рядом патогенних збудників (віруси - герпес, гриби – кандида, бактерії, паразити).

При відсутності вчасного лікування патологія може ускладнюватися та спричиняти появу виразок, сильного звуження стравоходу, що у результаті потребуватиме надання невідкладної допомоги.

Хронічний кислотний рефлюкс (ГЕРХ) є найбільш поширеною причиною езофагіту. Так зворотний відтік кислоти є частою або постійною проблемою, а його ускладненням є тривале запалення та пошкодження тканин стравоходу.
 

Інфекції стравоходу зустрічаються рідко, за винятком є випадки ослабленої імунної системи у людини.

Також спричинити запалення можуть певні ліки, аутоімунні захворювання, алергія, випромінювання.

Відповідно до групи ризику з розвитку езофагіту можна віднести осіб, що мають ослаблену імунну систему, проходять променеву та/або хімієтерапію та ін..

Також шанси захворіти підвищуються при ожирінні, наявності шкідливих звичок (куріння та зловживання алкоголем), випадків запалення у когось з родини.

Відповідно відсоток розвитку інфекції стравоходу низький, якщо у людини здорова імунна система.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду, даних анамнезу та ряду діагностичних тестів. Серед них ендоскопія з біопсією, рентгенографія з введенням контрасту (барій). Також знадобиться проведення шкірних проб на визначення алергічної реакції. 
 

Лікування залежатиме від причини виниклих симптомів. Загалом лікарем призначатиметься ряд медикаментозних препаратів, серед яких противірусні, протигрибкові, знеболювальні, стероїди, інгібітори протонної помпи. 

Якщо дискомфортні відчуття виникають внаслідок алергії на певні продукти важливо усунути їх з раціону.

Показаннями до оперативного втручання є звуження стравоходу до стадії, коли їжа застрягає в ньому. Відповідно проводитиметься процедура з його розширення. 

Також вагому роль у лікуванні відіграє зміна способу життя. До прикладу це може бути відмова від куріння та алкогольних напоїв, правильне харчування з униканням гострої, смаженою та солоної їди, коригування ліків які приймав пацієнт до моменту запалення (якщо вони є причиною!). 

Важливо розуміти стосовно необхідності своєчасного лікування. Адже хронічний езофагіт може викликати звуження стравоходу або пошкодження тканин без відповідної терапії. Також підвищують ризики розвитку раку стравоходу.