Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Фіброз печінки: основні симптоми та методи лікування

Фіброз печінки: основні симптоми та методи лікуванняНаш природний фільтр у вигляді печінки попри ряд важливих функцій, може зазнавати збій. І небезпека при цьому полягає в тому, що печінка не має нервових закінчень, відповідно прояви патологічного стану можуть почати турбувати вже на дуже запущених стадіях. Наразі розберемо порушення під назвою - фіброз печінки, особливості його розвитку та ймовірні причини виникнення.

Фіброз печінки - це патологічний стан, що супроводжується розростанням сполучної тканини. Даний стан у більшості випадків є реакцією на вплив певного патологічного чинника, типу токсинів, інфекцій тощо.
 
В основі розвитку фіброзу покладено перевищення накопичення сполучної тканини, над її розпадом (апоптоз). Як наслідок це впливає на зміну структуру органу та спричиняє розвиток ускладнень від цирозу печінку до печінкової недостатності та ін.
В залежності від локалізації ураження фіброз печінки може поділятися на септальний, кардіальний та ін.

Які фактори впливають на розвиток фіброзу печінки?

  1. Вроджене порушення печінки (вроджений фіброз), що супроводжується порушенням обміну речовин.
  2. Паразитарні ураження (розвиток шистосомозу).
  3. Отруєння хімічними речовинами, алкоголем або лікарськими засобами; гепатит; цукровий діабет; ожиріння; розвиток інфекційного процесу (діагностується як нецирозний портальний фіброз).

Основні прояви

Внаслідок захисних та регенераційних властивостей печінки, на початковій стадії фіброзу у хворого не виникатимуть характерні скарги. Тобто процес розвитку фіброзу досить повільний і від моменту початку патологічного процесу до появи симптоматики може пройти декілька років. 
 
До типових ознак клінічної картини належить:
  • збільшення селезінки (що досить часто може ввести в оману, при діагностуванні фіброзу);
  • лабораторні зміни (зниження рівня лейкоцитів, тромбоцитів та еритроцитів). Відповідно у хворого спостерігатимуться симптоми анемії та тромбоцитопенії;
  • загальна слабкість;
  • нудота;
  • больові відчуття в правому підребер'ї;
  • зниження апетиту.
При відсутності вчасного лікування фіброз печінки переходить у цироз з наступним розвитком варикозу вен стравоходу та наслідків цього.
 
Відмітимо, що поява специфічних симптомів залежатиме й від основної причини, що викликала фіброз. Так у разі паразитарного ураження (шистосомозу) загальне самопочуття хворого може бути задовільним з періодичним блюванням з кров'янистими домішками. 

Діагностика та тактика лікування

Методи діагностики будуть направлені на визначення фіброзу з ймовірною його причиною. Насамперед це проведення УЗД, лабораторні дослідження крові, біопсія органу (враховуючи ускладнення зараз проводиться рідше), магнітно-резонансна еластографія.
 
Терапія залежатиме від стадії фіброзу та тих наслідків до яких вона може призвести. Саме тому необхідно якомога раніше розпочинати комплексну терапію, аби запобігти цирозу.
Так медикаментозна терапія включатиме призначення гепатопротекторів, імуномодуляторів, цитостатиків, протизапальних й глюкокортикоїдів. Додатково проводиться лікування основної причини, наприклад корекція глюкози в крові при ЦД, антибіотикотерапія при інфекції, лікування ожиріння. 
Хворі повинні внести корективи й у свій спосіб життя дотримуючись дієти, відмовившись від паління та алкоголю. 
Оперативне втручання є необхідним у разі високих ризиків кровотеч з вен стравоходу, надмірному збільшенні селезінки.
 
Якщо раніше вважалося, що фіброз печінки є незворотним процесом, то сьогодні при своєчасному усуненні причини захворювання можливо врегулювати механізм апоптозу.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм