Основні симптоми запалення жовчних протоків
В основі розвитку запального процесу в жовчних протоках покладено захворювання під назвою холангіт. Причиною патологічного процесу являється обструкція жовчовивідних шляхів з порушенням їх прохідності або інфікування жовчі. Патогенні збудники потрапляють до жовчних проток з кишківника через холедох, або безпосередньо через кров та лімфу.
Холангіт може протікати в гострій та хронічній формах. І якщо при першому варіанті в основі порушення покладено бактеріальне інфікування на тлі застою жовчі, то хронічна форма зазвичай виникає внаслідок частих запальних процесів в 12-палій кишці, шлунку, проведенні оператвиного втручання на жовчних протоках. Окремо виділяють склерозуючий холангіт, коли внаслідок впливу провокуючого фактору жовчні протоки перекриваються з наступним розвитком ряду ускладнень, наприклад цирозу печінки.
Які фактори впливають на розвиток холангіту?
- Гельмінтоз.
- Новоутворення жовчних проток, підшлункової залози.
- Особливості будови жовчних проток.
Саме вищезазначені фактори наряду з інфікуванням, застоєм жовчі, підвищеним тиском в протоках і провокує розвиток запального процесу.
Основні прояви порушення
- Поява больових відчуттів в ділянці правого підребер'я, з можливою іррадіацією в шию, лопатки. Біль має нападоподібний характер.
- Лихоманка.
- Втрата апетиту.
- Загальна слабкість.
- Головний біль.
- Можлива поява жовтяниці, з наступним забарвленням шкіри та склер в жовтий колір, появи свербежу.
Хронічна форма характеризується появою періодичних нападів лихоманки та слабовираженого болю в правому підребер'ї, метеоризмом, зниженням працездатності.
В критичних випадках холангіт може ускладнюватися приєднанням гнійного процесу, сепсису, цирозу печінки. Найбільш часто це виникає при склерозуючій формі захворювання.
Діагностика та тактика лікування
Діагностування холангіту відбувається на основі аналізу клінічної картини та проведенні ряду інструментальних методів дослідження: УЗД, КТ та МРТ, рентгенографія з введенням контрастної речовини (ЕРХПГ).
На початковому етапі діагностування захворювання можливо обмежитися як медикаментозною терапією з призначенням антибактеріальної терапії, спазмолітиків, гепатопротекторів, інфузійної терапії, так і при відсутності результату - біліарним дренуванням. У будь-якому випадку якщо жовчні протоки повністю перекриті проводиться оперативне втручання.
При діагностуванні холангіту середнього ступеня першочергово проводиться дренування жовчовивідних шляхів (ендоскопічне або транскутанне черезпечінкове дренування з подальшою холедохолітотомією).
Холангіт важкої стадії потребує проведення заходів невідкладної допомоги, серед яких інтубація трахеї з підключенням хворого до апарату ШВЛ, введення антигіпотензивних препаратів. Після нормалізації стану пацієнта здійснюється дренаж жовчовивідних шляхів.
Специфічних методів запобігання холангіту не існує, однак до загальних рекомендацій відносять вчасне лікування захворювань ШКТ (холецистит, панкреатит). При перенесенні оперативних втручань на жовчних протоках у майбутньому не варто нехтувати профілактичними оглядами у лікаря гастроентеролога.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Холецистит: основні симптоми запалення жовчного міхура
- Дивертикул Ценкера: основні симптоми ураження глотки
- Жировий гепатоз: основні симптоми накопичення жиру в печінці
- Функціональна диспепсія: чому виникає порушення функціонування органів травлення?
- Еозинофільний езофагіт: основні симптоми ураження стравоходу