Жировий гепатоз: основні симптоми накопичення жиру в печінці
Печінка є тим органом, який починає турбувати нас тільки при досягненні захворювання критичного рівня. Відповідно, тривалий час симптоми ураження печінки можуть бути просто відсутніми. Одним із таких порушень є жирова дистрофія печінки, про особливості перебігу якої з'ясуємо далі.
Жировий гепатоз або жирова дистрофія печінки - це патологічний стан, що характеризується ураженням тканин печінки з наступним накопиченням в клітинах органу (гепатоцитах) жирових структур (ліпідів).
Які фактори впливають на розвиток жирового гепатозу?
В основі розвитку захворювання покладено надмірне вживання калорій та відповідно жиру, тобто більше ніж печінка може переробити. Насамперед це раціон людини з переважанням жирних, рафінованих продуктів, вегетаріанство, що спричиняють порушення обміну речовин в клітинах печінки.
Також до ймовірних причин жирового гепатозу відносять:
- надмірне вживання алкоголю;
- порушення обміну речовин;
- ускладнення в період вагітності (внаслідок підвищеної навантаженості на орган);
- приймання певних лікарських препаратів (наприклад, антибіотиків).
Відмітимо, що за статистичними даними більшість випадків захворювання має тісний зв'язок з присутністю в анамнезі цукрового діабету та ожиріння з накопиченням вісцерального жиру.
Основні прояви
До загальних симптомів жирового гепатозу відносять появу больових відчуттів в животі (правому підребер'ї), метеоризму, нудоти, набряку нижніх кінцівок, загальної слабкості.
Також враховується й те, що ознаки захворювання залежатимуть від форми розвитку.
Попри відсутність чіткої клінічної картини при жировому гепатозі та критичного впливу на здоров'я, спеціалісти наголошують, що ризики розвитку цирозу печінки, печінкової недостатності все є присутніми. Так відбуватиметься поступовий перехід від запалення та жирових накопичень в печінці до заміщення її тканин на фіброзну (рубцювання).
Діагностика та тактика лікування
Діагностування жирового гепатозу відбуватиметься на основі даних анамнезу (наприклад, зловживання алкоголем), лабораторних досліджень крові та візуалізаційно - УЗД, КТ та МРТ, еластографія. При показаннях можливе проведення біопсії печінки.
Тактика лікування полягатиме насамперед в усуненні факторів, що вплинули на розвиток захворювання. Наприклад, контроль рівня цукру в крові при ЦД, зниження маси тіла, відмова від алкоголю.
Надалі медикаментозна терапія залежатиме від стадії розвитку захворювання з ймовірними ускладненнями.
Також хворий повинен дотримуватися дієтичного харчування, з метою відновлення обміну речовин та нормалізації функціонування печінки.
Зменшити ризики розвитку захворювання можливо шляхом контролю маси тіла та фізичній активності, відмови від шкідливих звичок та налагодженням режиму харчування.
Враховуючи, те що печінка є чудовим “механізмом”, який має властивість до самовідновлення, не варто випробовувати її на міцність. Розвиток жирової дистрофії є тим самим дзвіночком, що вказує на негайну потребу у зміні способу життя. Тому не нехтуйте профілактичними оглядами. А зробити це в плановому порядку Ви зможете скориставшись Всеукраїнським каталогом клінік ITMED та обравши найбільш відповідну для Вас клініку.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Функціональна диспепсія: чому виникає порушення функціонування органів травлення?
- Еозинофільний езофагіт: основні симптоми ураження стравоходу
- Основні причини розвитку жовтяниці
- Синдром мальабсорбціїї: симптоми порушення всмоктування в кишківнику
- Виразка дванадцятипалої кишки: основні причини та методи лікування