Перевозка больных

Сканнер УЗИ PHILIPS

Функціональна диспепсія: чому виникає порушення функціонування органів травлення?

Функціональна диспепсія: чому виникає порушення функціонування органів травлення?Поява тривалого болю в ділянці епігастрії, якби це прикро не звучало часто ігнорується або просто “притупляється” ліками, які ж самостійно собі призначають. Причини знаходяться будь-де, від режиму харчування до стресу. Однак чи дійсно це є безпечним та чи не викличе ще більш серйозних ускладнень? Саме це з'ясуємо далі, а точніше основну причину болю в епігастральній ділянці - диспепсію.

Функціональна диспепсія - це патологічний стан, що включає ряд симптомів порушення зі сторони травної системи, при цьому з відсутністю ураження органів ШКТ.
 
Окремо виділяють ще недіагностовану диспепсію, коли пацієнт звертається з допомогою внаслідок появи диспептичних явищ, які почали турбувати нещодавно. Також існує ще вторинна або органічна диспепсія, яка виникає на тлі захворювання зі сторони ШКТ та відповідно минає при його виліковуванні. 

Які фактори впливають на розвиток захворювання?

Достеменно причини диспепсії не вивчені. Спеціалісти дотримуються думки щодо наявності зв'язку розвитку синдрому з порушенням регуляторного зв'язку між головним мозком та ШКТ. 
 
Так поява розладу часто пов'язується з наступними факторами:
  • стрес, підвищена тривожність;
  • нейром'язова дисфункція;
  • шкідливі звички (зловживанням алкоголем та куріння);
  • надмірне продукування шлункового соку;
  • неправильне харчування з переважанням жирної та гострої їжі;
  • приймання певних лікарських препаратів (наприклад, нестероїдних протизапальних).

Основні симптоми диспепсії

Функціональна диспепсія поділяється на два так званих клінічних синдроми - постпрандіальний дистрес-синдром (ПДС) та синдром епігастрального болю (СЕБ). Для кожного з цих синдромів характерний ряд своїх проявів.

До загальних скарг хворого при функціональній диспепсії відносять:
  1. Відчуття тяжкості після приймання їжі.
  2. Відрижка та інколи печія (в ділянці епігастрію).
  3. Швидке насичення їжею.
  4. Нудота та блювання.
  5. Поява больових відчуттів чітко в епігастральній ділянці.
При цьому симптоми не зникають після випорожнення. 

Занепокоєння та негайне звернення до лікаря повинна викликати поява наступних тривожних симптомів:
  • безпричинна втрата ваги;
  • постійне блювання;
  • анемія;
  • збільшення лімфатичних вузлів.

Діагностика та тактика лікування

Дуже часто внаслідок різноманітності симптомів диспепсії виникають труднощі при встановленні діагнозу. Тому з цією метою враховується ряд показників, від віку пацієнта, клінічних проявів до наявності так званих “червоних прапорців”, ризиків розвитку онкології.
Інструментальні методи включають проведення УЗД, ЕФГДС, біопсію шлунку під час проведення ендоскопії з тестуванням на наявність хелікобактерної інфекції, що насамперед важливо для пацієнтів віком після 60 років або з наявністю хоча б одного “тривожного” симптому.
Також відмітимо, що діагноз встановлюється коли симптоми турбують понад трьох-шести місяців, з відсутністю органічної патології, яка б пояснювала наявність клінічних ознак.  
 
Щодо лікування функціональної диспепсії, то не існує конкретних ліків проти даного порушення. Так лікування є комплексним та включатиме як корекцію способу життя з відмовою від шкідливих звичок, дотриманням дієти, боротьбу з психогенними порушеннями за допомогою роботи з психотерапевтом, так і медикаментозну терапію (седативні, антациди, прокінетики тощо).
 
Диспепсія, це стан що викликає дискомфорт за умов нормального життя. Однак важливо розуміти, що за симптомами диспепсії може критися більш небезпечний стан, який потребує негайного лікування. Тому не зволікайте зі зверненням до лікаря гастроентеролога та не займайтеся самолікуванням.

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники


Алкофарм