Холангіт: основні причини запалення жовчних протоків

Холангіт найчастіше виникає на тлі інфікування жовчі або порушення прохідності жовчовивідних шляхів. Розберемо детальніше, які саме чинники є провокуючими та які симптоми будуть вказувати на розвиток холангіту. 

Холангіт включає групу захворювань, для яких є характерним розвиток запального процесу в жовчних протоках, що локалізуються всередині печінки та поза нею. 
 

В залежності від перебігу патологічного процесу розрізняють холангіт гострої, хронічної та склерозуючої форми. Так гострий холангіт є результатом розвитку бактеріальної інфекції, а хронічний - виникає на тлі оперативних втручань на органах ШКТ або наявності в анамнезі частих нападів панкреатиту й холециститу. Склерозуючий холангіт характеризується розвитком закорковування жовчовивідних проток (склероз),  через запалення. Внаслідок подібної форми захворювання виникає цироз печінки. 

Розвиток холангіту поєднує в собі ряд тригерів. Так в першу чергу захворювання провокує інфекційний процес, збудниками якого частіше є кишкова паличка або ентерокок. Своєю чергою потрапляння інфекційного агента відбувається шляхом безпосереднього току крові та лімфи, або внаслідок проведення певних діагностичних обстежень. 
 

Також провокуючими факторами холангіту виступає підвищений тиск в жовчних протоках, наявність деформації жовчних проток набутого (наслідки операції) або вродженого характеру, гельмінтні інвазії, новоутворення підшлункової залози. 

Відмітимо, що даний прояв симптомів мають назву - тріада Шарко.

Додатково такий хворий відчуватиме слабкість, головний біль, а колір шкіри та склер набирає жовтого забарвлення. 

Хронічний перебіг холангіту має аналогічні прояви у період загострення, в інший же період симптоми ураження жовчних протоків будуть відсутні. 

Склерозуючий холангіт окрім вище зазначених симптомів може мати небезпечні ускладнення у вигляді запального процесу гнійного характеру та сепсису. 

Встановлення діагнозу базується на аналізу клінічної картини, збору анамнезу та скарг. Додатково проводиться ряд лабораторних та інструментальних методів дослідження у вигляді:

Тактика лікування полягатиме в наданні комплексної терапії. Так в умовах хірургічного стаціонару при необхідності поводиться оперативне втручання з метою зниження тиску в жовчних протоках шляхом дренажу в їх просвіті, ендоскопічного методу.
 

Додатково проводиться консервативна терапія з застосуванням медикаментозних препаратів (знеболювальні та спазмолітики, гепатопротектори, протигельмінтні, антибактеріальна терапія), дезінтоксикаційної терапії. Хворим з холангітом в перший час показано режим - спокій та голод, надалі - дієтичне харчування.
 

Важливо розуміти, що холангіт є серйозним патологічним процесом, наслідки якого можуть коштувати життя. Тому при появі перших симптомів одразу зверніться за допомогою та не витрачайте час на спроби самолікування.