Які захворювання спричиняють припинення випорожнення кишківника?

Про цей стан не всім зручно говорити. З закрепами стикалася майже кожна людина упродовж свого життя, незалежно від віку та статі. Він може виникнути цілком у здорової людини, а може свідчити про розвиток патологічного процесу в організмі. Як це дізнатися? Далі з’ясуємо.

Закреп– це стан, який супроводжується порушенням роботи шлунково-кишкового тракту, внаслідок чого частково або повністю припиняється процес випорожнення кишківника.

При відсутності випорожнень більш як 48 годин, варто прислухатися до свого організму та з’ясувати чим це могло спричинитися. Звісно ж для кожної людини норма дефекації може відрізнятися.

Появу закрепу можна запідозрити при розвитку наступних симптомів:

• біль під час дефекації;
• менше ніж три дефекації на тиждень;
• відчуття наповненості після дефекації не зникає.

У тому випадку, якщо нечасті дефекації спостерігаються упродовж декілька тижнів мова може йти про розвиток хронічного запору.

Класифікація

• первинний закреп: відбувається порушення функціонування кишківника, яке виникає внаслідок збільшення проміжку часу між дефекацією, або при неповному випорожненні. Викликають первинний закреп патології товстої кишки (синдром подразненого кишківника);
• вторинний закреп: виникає на тлі інших захворювань, тобто являється симптомом.

Причини

• зневоднення організму;
• відсутність раціонального харчування, а саме продуктів з високим рівнем клітковини. Зазвичай це надмірне вживання м’яса та молочних продуктів;
• вагітність;  
• малоактивний спосіб життя;
• приймання певних медикаментозних препаратів (знеболювальних, препаратів з високим вмістом кальцію);
• виникнення змін у звичайному режимі життя (подорожі);
• сповільнення імпульсу для руху кишківника.

До медичних причин, що спричиняють закреп належать:

• гормональні порушення;
• патології зі сторони ШКТ (дивертикульоз, кишкова непрохідність);
• приймання у надмірній кількості ліків для послаблення дефекації;
• діабетична невропатія (ускладнення діабету);
• психічні розлади (анорексія);
• пухлини злоякісного та доброякісного характеру (рак яєчників, колоректальний рак).

У зону ризику входять люди похилого віку, дорослі, які ведуть малоактивний спосіб життя або прикуті до ліжка внаслідок ряду патологій. Також не є виключенням виникнення закрепів у дітей та вагітних.

Симптоми

Окрім того, що до основних симптомів належить відчуття неповного випорожнення кишківника, твердий кал, надмірне тужіння у процесі дефекації. Також додатково хворого можуть турбувати больові відчуття в животі, метеоризм, зниження маси тіла.

Діагностика

Лікар проводить збір анамнезу з оцінкою клінічних проявів та способу життя, також важливим етапом є призначення наступних методів обстеження:

• фізикальний огляд черевної порожнини та ректальне пальцеве дослідження прямої кишки;
• колоноскопія;
• КТ та МРТ;
• рентгенографія;
• ректороманоскопія (при необхідності з наступним проведенням біопсії).

Лікування

Лікування вимагає індивідуального підходу, відповідно залежачи від причини, яка викликає закреп.

Медикаментозна терапія включає призначення проносних препаратів в залежності від патогенетичного механізму запору. Вони можуть бути у вигляді ректальних свічок, таблеток, мікроклізм. Лікування буде призначатися виключно лікарем, оскільки проносні препарати мають здатність викликати звикання, тобто кишківник поступово втрачає здатність працювати самостійно.

Хірургічне втручання проводиться у разі наявності першопричини у вигляді пухлини, геморою або анальної тріщини та ін.

Основну роль в усуненні закрепів відіграє спосіб життя пацієнта, а саме:

• дотримання питного режиму, тобто вживання води у достатньому об’ємі;
• щоденна фізична активність;
• правильне харчування, з достатньою кількістю клітковини (овочі та фрукти);
• контроль рівня стресу;
• при появі позиву до дефекації – не терпіти.

У разі відсутності необхідної допомоги, закрепи спричиняють ряд ускладнень у вигляді анальних тріщин, геморою (набряк вен у задньому проході), випадання прямої кишки.

Якщо закрепи турбують на постійній основі або дуже часто повторюються – необхідно в плановому порядку записати до проктолога чи гастроентеролога, для проходження повноцінного обстеження.

Автор: Наталія Холявицька