Фіброміома матки: причини доброякісного утворення

Фіброміома матки одна з найпоширеніших гінекологічних патологій. За статистичними даними у світі кожна п'ята жінка стикається з даною патологією. Тільки якщо раніше в зону ризику входили жінки старше 35 років, то сьогодні дуже часто зустрічаються випадки й серед 18-25 річних дівчат. Розберемо, що сприяє розвитку патології, та які методи лікування застосовуються.

Фіброміома(міома, лейоміома матки) – це новоутворення доброякісного характеру, яке утворюється в стінах матки. У дуже рідкісних випадках можливий розвиток злоякісного процесу – лейоміосаркоми.

Класифікація

Міоматозні вузли можуть бути поодинокими або множинними. Вони можуть досягати різних розмірів. Деякі вузли пухлини настільки збільшуються в розмірах, що з'являються сильні болі або здавлюються інші органи. Це може призвести як до загострення хронічних супутніх захворювань, так і викликати ряд нових ускладнень.

В залежності від локалізації пухлини та її кількості, розрізняють наступні форми патології:

• інтрамуральна фіброміома: міоматозний вузол локалізується в товщі стінки матки;
• субмукозна: розташування під слизовою оболонкою. Вузли викликають деформацію матки, внаслідок близького знаходження до порожнини органу. Проявляється кровотечею;
• субсерозна: для пухлини характерний ріст у бік черевної порожнини під серозну оболонку;
• інтралігаментарна або міжзв’язочна: локалізується в товщі широкої зв'язки матки.

Причини

Точні причини, що викликають фіброміому, до кінця не вивчені. Але заведено вважати, що утворення відноситься до гормонозалежних. Тобто залежить від рівня естрогену та прогестерону. Також до інших факторів, що впливають на утворення фіброміоми відносять:

• віковий фактор (ризик розвитку міоми знижується після настання менопаузи);
• спадковий фактор;
• відсутність в анамнезі пологів до 30 років;
• раннє настання менструації;
• надмірна маса тіла;
• високий артеріальний тиск (гіпертонія).

Симптоми

На початкових стадіях, захворювання може розвиватися безсимптомно, але чим більше часу воно прогресує, тим більш виражена клінічна картина.

• порушення МЦ (з'являються кровотечі між менструаціями);
• розвиток анемії;
• больові відчуття під час статевого акту;
• дискомфорт та ниючі болі внизу живота (відчуття підвищеного тазового тиску);
• внаслідок підвищеного тиску тазового дна відбувається порушення сечовипускання (часті позиви та утрудненість) й дефекації (запори);
• можливі проблеми з зачаттям та виникнення повторних викиднів.

Діагностика

Найчастіше фіброміому діагностують при гінекологічному огляді.

Діагноз підтверджується на основі даних анамнезу, розвитку клінічної картини та результату проведення додаткових методів діагностики:

• лабораторні аналізи крові, бак посів та онкоцитологічне дослідження;
• КТ та МРТ;
• УЗД (трансвагінальне);
• гістероскопія (метод діагностики дозволяє визначити стан ендометрію та кількість вузлів, з одночасним проведенням біопсії або видаленням субмукозних вузлів).

Лікування

Лікування фіброміоми матки строго індивідуальне. Існує два методи усунення захворювання: медикаментозний та хірургічний.

Медикаментозний метод лікування містить в собі призначення гормонотерапії (комбіновані оральні контрацептиви, андрогени та ін.) та симптоматичної терапії, яка спрямована на патології, що виникли внаслідок пухлини (спазмолітики, гемостатики).

Лікування гормонами можливо тільки на початковому етапі захворювання, без наявності ускладнень. Воно сприяє зменшенню фіброміом, блокуючи їх зростання.

Хірургічний метод лікування необхідний при великих розмірах пухлини, сильному больовому синдромі та кровотечі. Операція передбачає видалення міоматозних вузлів матки. Метод операції буде залежати від локалізації та розмірів пухлини: лапароскопія, лапаротомія та гістероскопія.

Профілактика

1. Регулярне проходження консультації у гінеколога (1-2 рази на рік).
2. Правильне збалансоване харчування.
3. Контроль маси тіла.
4. Контроль рівня гормонів (своєчасна корекція МЦ).
5. Попередження небажаної вагітності.

Попри те, що фіброміома матки доброякісне утворення, вона вимагає своєчасного лікування та видалення, з метою запобіганню розвитку ускладнень (безпліддя, видалення матки та поряд розташованих органів). Тому не забувайте про щорічне проходження консультації у гінеколога.

Автор: Наталія Холявицька