Сечокам’яна хвороба: причини, лікування, профілактика

Сечокам’яна хвороба – це захворювання, під час якого утворюються камені в нирках, сечоводі чи сечовому міхурові. Вона зустрічається у 1-3% населення землі, при цьому існує певна закономірність: у молодих людей камені утворюються зазвичай у нирках та сечоводі, а в дітей та літніх людей – в сечовому міхурі. Кількість каменів може бути різною, їх розмір варіюється від зовсім дрібних (як піщинки) до 10-12 см в діаметрі.

Причини та симптоми сечокам’яної хвороби

Камені утворюються через порушення в обміні речовин, що призводить до утворення нерозчинних солей, з яких і формуються в подальшому камені. Фактори, які впливають на утворення каменів, наступні:

1. Вода та їжа. Організму може не підходити вода, яку людина вживає, та їжа. Наприклад, гостра чи кисла їжа підвищує кислотність сечі, від чого утворюються камені.
2. Авітаміноз.
3. Наявність обмінних захворювань (подагра тощо).
4. Травми та хвороби кісток (остеопороз, остеомієліт).
5. Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.
6. Зневоднення.
7. Хвороби нирок та органів сечостатевої системи.

На те, що камені знаходяться в нирках, вказують такі симптоми: тупий, ниючий біль в області попереку, кров у сечі, біль в попереці при русі чи фізичних навантаженнях.

Якщо камені знаходяться в сечоводі, то біль буде «мандрувати» разом з ними: від попереку до паху, внизу живота, в статевих органах. Якщо камінь розташувався в нижній частині сечоводу, людина відчуває часті позиви до сечовипускання. Якщо просвіт сечоводу перекривається повністю, у нирці накопичується сеча, що призводить до нападу ниркової кольки. Це дуже сильні больові відчуття в попереці, які швидко розповсюджуються на живіт. Напад закінчиться тільки тоді, коли камінь змінить своє положення та вийде з сечоводу.

Якщо камінь знаходиться у сечовому міхурі, в сечі буде кров, буде боліти внизу живота, при цьому біль з’являтиметься при русі та сечовипусканні. Ще один симптом – занадто часті сечовипускання.

Діагностика сечокам’яної хвороби

Якщо є хоча б деякі з перерахованих симптомів, необхідно терміново звернутися до уролога. Якісна діагностика визначить характер солей, які утворили камінь чи камені. Для цього треба здати аналіз сечі, провести УЗД органів сечостатевої системи і комп’ютерну томографію для виявлення місця розташування каменів.

Лікування та профілактика сечокам’яної хвороби

Лікування захворювання напряму залежить від місця розташування, розміру та складу каменів, а також від наявності ускладнень. Консультацію лікаря з приводу сечокам’яної хвороби можна отримати в одній з цих клінік. На сьогодні камені можна подрібнювати за допомогою ендоскопічної контактної літотрипсії (інструментом, введеним до сечоводу через сечовий міхур). Також, якщо дозволяє розмір та структура каменів, їх можна руйнувати за допомогою ультразвуку. Тож, до стандартної порожнинної операції вдаються дедалі рідше.

Проте найкращий метод лікування – профілактика. Якщо є найменша схильність до утворення каменів, необхідно дотримуватися спеціальної дієти, розробленої лікарем. Крім того, велику увагу треба приділити кількості рідини, яку варто випивати за добу (2 л і більше).

Наслідки сечокам’яної хвороби можуть бути серйозними аж до втрати нирки. Проте до цього доходить рідко, адже терпіти симптоми хвороби надзвичайно важко. Біль, який можуть принести камені, є досить гострим, а іноді просто нестерпним. Тому за перших же ознак хвороби слід звертатися до лікаря-уролога.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове