Основні ознаки стенозу або звуження хребта

Рух це життя або життя це рух? Дане твердження має свою вагому силу та вплив. Однак як діяти коли за певних умов, рухливість людини обмежується та, окрім того, спричиняє біль. Наразі розглянемо одне із типів уражень хребта – стеноз.

Стеноз хребта – це патологічний стан, що супроводжується звуженням простору у хребті з наступним тиском та подразненням на спинний мозок та/або нервів, які від нього відгалужуються. Насамперед причина криється в ряді захворювань та травм. Також даний стан може бути природним  й виникати внаслідок старіння.
 

Локалізація патологічного процесу може бути зосереджена у будь-якій частині хребта, а сам розвиток стенозу є поступовим. Відповідно чим сильніше звуження та спричинення тиску на нервові закінчення, тим більше наслідків й ускладнень.
 

Щодо видів стенозу хребта, то знову ж таки захворювання класифікують в залежності від розташування ураження. До прикладу стеноз поперекового відділу хребта, який вражає поперек або стеноз шийного відділу хребта, що вражає шию. Якщо звуження охоплює дві ділянки хребта діагностують тандемний спінальний стеноз. 

Як зазначалося вище клінічна картина стенозу має поступовий розвиток і скарги виникатимуть у міру стиснення нервів. 
 

До загальних проявів  захворювання можна віднести:

Специфічні прояви виникатимуть в залежності від ділянки ураження хребта.

У більшості випадків порушення може бути спричинено процесом старіння, адже з віком тканини хребта можуть потовщуватися, а кістки збільшуватися, спричиняючи тиск. 
 

До захворювань, які можуть спровокувати стеноз відносять артрит (анкілозуючий артрит – хронічне запалення в хребті, ревматоїдний артрит), остеоартрит, сколіоз, травми та новоутворення хребта. Також причинами можуть виступати кісткові шпори. 
 

Не є виключенням коли стеноз є вродженим. До вроджених причин стенозу можна віднести також карликовість (ахондроплазія), остеопороз та ін..

Встановлення діагнозу розпочинається зі збору анамнезу та аналізу клінічної картини з наступним фізикальним оглядом.

Додатково лікар може призначити ряд діагностичних тестів, що включатимуть КТ та МРТ хребта, рентгенографію, електроміограму.
 

Тактика лікування обиратиметься в залежності від скарг пацієнта. До прикладу медикаментозна терапія включатиме призначення нестероїдних протизапальних препаратів, кортикостероїдів. Додатково доцільними будуть ін’єкції кортизолу в ділянку ураження та проходження фізіотерапії. Фізіотерапевт допоможе пацієнту робити вправи, які розвинуть витривалість, покращать баланс та збережуть гнучкість.

Показаннями до оперативного втручання є сильні больові відчуття, слабкість та відсутність результату від консервативної терапії. Для лікування стенозу хребта використовується кілька видів хірургічного втручання. Так можливе як видалення частини хребців для створення більшого простору для нервів, так і розширення отвору в тих ділянках хребта де виходять нервові закінчення.

При більш важкому перебігу, особливо коли залучено кілька рівнів хребта проводиться спондилодез хребта. Дана операція полягає у використанні імплантатів з метою з’єднання уражених кісток.

Важливо не зволікати зі зверненням до лікаря, враховуючи, що стеноз хребта має тенденцію до прогресування.