Періостит: основні симптоми запалення окістя

Активний спосіб життя та заняття спортом є безпосередньо плюс для вашого здоров’я. Однак при цьому постійні повторювальні рухи несуть певні ризики для ваших кісток та суглобів. Одним із таких наслідків є періостит.

Періостит - це патологічний стан, що характеризується запаленням тканини яка оточує кістки, а саме окістя.
 

Найбільш поширеним запалення є серед осіб які мають надмірні фізичні навантаження,  а також постійно у русі (займаються стрибками або бігом).
 

Відмітимо, що періостит зазвичай доброякісний. Однак при відсутності додаткових ускладнень, наприклад інфекції.

Запальний процес в залежності від перебігу поділяється на гострий та хронічний. Так розвиток інфекційного процесу в кістці призводить до гострої форми, що небезпечна можливим некрозом оточуючи тканини кістки. Хронічний періостит може бути результатом травми та навантаження на кістки. 

Щодо хронічного перебігу захворювання, то для нього буде характерним тимчасові епізоди набряку та запалення, больового синдрому. Випадки загострення можуть частіше при виниклих травмах.
 

Відмітимо, що найчастіше ураження зазнають саме кістки ніг, хоча початок запалення на довгих кістках рук та хребті також можливий.

Причини періоститу відрізняються залежно від форми захворювання (хронічна чи гостра).

Оскільки зазначалося вище гострий періостит може розвинутися внаслідок різних інфекцій в інших частинах тіла. До прикладу, інфекція, що передається статевим шляхом, інфекція сечовивідних шляхів, хронічні виразки, які є частими в осіб з цукровим діабетом.

Також деякі аутоімунні захворювання можуть призвести до гострого періоститу. 

Основним тригером хронічного періоститу є повторне навантаження на кістки, що є частим явищем у спортсменів або осіб робота яких пов’язана з повторювальними рухами та створенням внаслідок цього навантаження на кістки.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі проведення фізикального огляду та додаткових діагностичних тестів, серед яких рентгенографія, МРТ та КТ, лабораторного дослідження крові.
 

Тактика лікування залежатиме від форми періоститу. Так для гострого форми захворювання обиратиметься антибактеріальна терапія з усуненням основної інфекції. При наявності гною або іншої рідини можливе проведення дренування. 
 

Більш тяжкий перебіг потребуватиме оперативного втручання з видалення некротизованої кісткової тканини. Це дасть можливість запобігти поширенню інфекції. 
 

Терапія при хронічному періоститі полягатиме у зменшенні навантаження на кінцівку, прийманні протизапальних препаратів. Також лікар може порекомендувати проходження фізіотерапевтичних процедур.

Додатково може знадобитися введення стероїдів безпосередньо у місце запального процесу.

Запобігання хронічного періоститу часто полягає в тому, щоб уникнути надмірних травм. Тому потрібно правильно підходити до будь-яких фізичних навантажень.
 

Пам’ятайте, що не потрібно жити з болем піддаючи себе ризикам ще більших ускладнень. При появі будь-яких дискомфортних симптомів одразу зверніться до лікаря.