Остеохондрома: основні симптоми утворення пухлини кісток

«Остео» означає кістка, «хондро» означає хрящ і «ома» означає пухлина.

Остеохондрома або кістково-хрящовий екзостоз – це патологічний процес, що характеризується появою новоутворення кісток. А точніше надмірним розростанням хряща та кістки біля кінця кістки поблизу пластини росту. Відмітимо, що пухлина не є раковою та виникає у зростаючих кістках дітей. Відповідно це впливає на нормальний ріст кісток з наступною необхідністю оперативного втручання.
 

Пухлина зустрічається досить часто, її типовою локалізацією є кінці довгих кісток (місце де відбувається ріст нової кістки) та суглоби стегна, коліна чи плеча. Декілька остеохондром можуть з’являтися в багатьох різних місцях тіла одночасно. Також утворення зростає в міру зростання дитини й припиняється, коли дитина досягає зрілості скелета.
 

Остеохондрома зустрічається у двох формах, а саме у вигляді окремого утворення або їх множинних форм. Це два різні стани. Так солітарна остеохондрома є одиночною та часто не викликає симптомів. Саме тому її переважно діагностують під час профілактичних оглядів.

Множинні остеохондроми є результатом генетично успадкованого захворювання. Хоча їх випадковий розвиток також не виключається. Враховуючи свою «множинність», множинні остеохондроми викликають більшість ускладнень.

Достеменно невідомо, що саме є причиною остеохондроми. 
 

Якщо їх виникає багато спеціалісти вказують на спадковий фактор, спричинений мутацією гена. 

Остеохондрома нагадує гриб, оскільки має ніжку та капелюшок. Росте вона назовні від лінії кістки. Відмітимо, що пухлини з більш плоскою основою мають множинний ріст та називаються множинними.
 

При цьому наявність остеохондроми не завжди означає наявність симптомів. Однак пацієнт може помітити під шкірою невелику тверду шишку, схожу на кістку, больові відчуття при певних рухах, оніміння та поколювання в певному місці. Щодо останнього, то причиною є тиск пухлини на нервові закінчення. 
 

У більш важких випадках множинні остеохондроми можуть впливати на нормальний ріст кісток у дітей. Наслідками цього є викривлення кінцівки, або одна кінцівка коротша за іншу, зміщення тазостегнового суглоба.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу та фізикального огляду. При підозрі на остеохондрому призначаються додаткові діагностичні тести, типу рентгенографії, МРТ або КТ.

Конкретне лікування остеохондроми визначить лікар на основі віку пацієнта, стадії та можливих ускладнень, даних анамнезу.
 

Як зазначалося вище більшість випадків одиночної остеохондроми не потребують лікування. Тобто можливо обмежитися періодичними обстеженнями, аби контролювати тенденцію до зростання пухлини.

При її збільшенні або перешкоджанню росту кісток (у дітей) лікар рекомендуватиме оперативне втручання. Це стосується і випадків залучення до патологічного процесу сусідніх тканин, кровоносних судин або нервів. Механізм операції полягатиме в видаленні пухлини на рівні кістки. 
 

Головне це не зволікати зі зверненням за медичною допомогою, адже доброякісне утворення чи ні, може встановити лише лікар на основі даних обстежень.