Інфекційний артрит: ранні прояви ураження суглоба

Механізм розвитку порушення полягає в потраплянні збудника (бактерії, грибка або вірусу) на суглоб або в рідину (синовіальну), що оточує його. У більшості випадків інфекція починається в іншому місці на тілі, а потім поширюється через кров до суглоба. Збудниками захворювання переважно є золотистий стафілокок, грамнегативні бацили, стрептококи, гонококи, віруси. Найпоширенішим типом бактерій, що викликають септичний артрит, є Staphylococcus aureus.
Досить часто патологічний процес зосереджується тільки в одному суглобі, наприклад, колінний, тазостегновий або плечовий.
За статистичними даними більшість випадків припадає на дітей та осіб похилого віку.
Характерні ознаки
1. Больові відчуття, які посилюються при рухах.
2. Обмежений діапазон рухів в ураженому суглобі.
3. Набряк суглоба.
4. Гіперемія та місцеве підвищення температури в зоні ураження.
5. Лихоманка та озноб.
6. Загальна слабкість та швидка стомлюваність.
7. Зниження апетиту.
Відмітимо, що на перебіг клінічної картини впливатиме вік пацієнта, тяжкість проявів та інші дані анамнезу. Так симптоми можуть з’явитися та стати серйозними дуже скоро після розвитку інфекції, іноді протягом кількох годин. Люди також можуть відчувати інші симптоми, залежно від причини інфекції.
Основні причини
Окремо виділяють ряд факторів, що можуть підвищити ризик розвитку інфекційного артриту. До прикладу:
• онкологія;
• ураження суглобів в анамнезі (наприклад, артрит, подагра);
• перенесені оперативні втручання на суглобах. До прикладу люди, які мають штучні суглоби, також піддаються ризику септичного артриту;
• споживання ін’єкційних наркотиків;
• захворювання шкіри;
• цукровий діабет;
• приймання певних лікарських препаратів;
• слабка імунна система;
• шкідливі звички.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу, фізикального огляду з наступним проведенням діагностичних тестів.
Вони включатимуть проведення насамперед процедури артроцентезу, що полягатиме у взятті синовіальної рідини шляхом введення голки в суглоб. Це дасть можливість визначити наявність інфекції.
Додатково проводяться лабораторні дослідження крові, візуалізаційно – рентгенографія, МРТ, КТ.
Тактика лікування інфекційного артриту полягає в проходженні антибактеріальної терапії (перорально або внутрішньовенно). Відзначимо, що для ефективного лікування інфекції важливо пройти весь курс антибіотиків.
Якщо причиною захворювання суглобів є грибок, замість антибіотиків доцільним буде призначення протигрибкових препаратів, тоді як артрит спричинений вірусом не потребує лікування. Додатково терапія включатиме приймання нестероїдних протизапальних, відпочинок, проходження фізіотерапії. Фізіотерапія необхідна, щоб відновити функцію суглоба та запобігти ослабленню м’язів навколо нього.
Також часто пацієнтові може знадобитися усунення інфікованої синовіальної рідини, аби полегшити біль та набряк. Відбувається дренування шляхом артроскопії або під час відкритого оперативного втручання.
Загалом більшість випадків інфекційного артриту потребують хірургічного втручання, наприклад з метою промивання суглоба, видалення пошкоджених ділянок чи повної його заміни.
Тому враховуючи, що при своєчасному виявленні септичний артрит добре піддається лікуванню, доцільним буде при появі симптомів не зволікати та звернутися до лікаря. В протилежному випадку відсутність своєчасної терапії небезпечна незворотним пошкодженням суглоба та навіть сепсисом та його загрозливими наслідками.