Плеврит: особливості симптомів при запаленні листків плеври легенів
Плеврит одна з найбільш частих патологій в пульмонології. Це серйозна хвороба, яка самостійно проявляється не так часто. У більшості випадків з'являється у зв'язку виникненням інших складних хвороб.
Плеврит– це патологічний процес, який характеризується запаленням в серозних оболонках легенів. Для нього характерно накопичення рідини в плевральній порожнині та випадіння фібрину на поверхню листків плеври.
Неінфекційний плеврит:
Перша стадія: починається з надмірного виділення плевральної рідини, але організм ще здатний справлятися з її виведенням.
Друга стадія: починається спайковий процес, і якщо не надати допомогу, то крім плевральної рідини з'являється гній.
Третя стадія: на цій стадії зазвичай настає видужування або плеврит переходить в хронічну форму.
Клінічна картина залежить від форми плевриту.
Діагностика базується на зборі анамнезу та повному огляді пацієнта з прослуховуванням легень.
Додатково призначаються:
Мета лікування, це ліквідація причини, яка викликала хворобу.
З медикаментів застосовують: антибіотикотерапію та протизапальні препарати. Для зняття больового синдрому призначають знеболювальні препарати.
Додатково можуть призначати муколітики та нестероїдні протизапальні препарати.
Важливий етап у лікуванні - це фізпроцедури.
При накопиченні великої кількості рідини робиться дренаж плевральної порожнини.
Основні профілактичні дії з метою запобігання виникнення плевриту – це своєчасне лікування та запобігання захворювань органів дихання (пневмонії).
Автор: Наталія Холявицька
Плеврит– це патологічний процес, який характеризується запаленням в серозних оболонках легенів. Для нього характерно накопичення рідини в плевральній порожнині та випадіння фібрину на поверхню листків плеври.
Причини
Інфекційний плеврит: бактерії (стафілокок, стрептокок, туберкульозна паличка) та грибок.Неінфекційний плеврит:
- новоутворення в плеврі;
- пневмонія;
- інфекційні захворювання;
- травматизація;
- туберкульоз;
- тяжкі алергічні реакції.
Перша стадія: починається з надмірного виділення плевральної рідини, але організм ще здатний справлятися з її виведенням.
Друга стадія: починається спайковий процес, і якщо не надати допомогу, то крім плевральної рідини з'являється гній.
Третя стадія: на цій стадії зазвичай настає видужування або плеврит переходить в хронічну форму.
Симптоми
Клінічна картина залежить від форми плевриту.
- Сухий, або фібринозний плеврит: для цього виду не характерно накопичення рідини (вона лише трохи змазує листки плеври). Хворий відчуває сильний біль в області грудної клітки, який посилюється при кашлі або вдиху, відчувається слабкість. Ближче до вечора підвищується температура та збільшується пітливість.
- Ексудативний плеврит: характерна поступова поява ознак хвороби (кашель, тяжкість у грудях, посиніння в області рота та носа, при вдиху друга половина грудної клітки «відстає»).
- Гнійний плеврит: між плевральними листками збирається гній. Гнійний плеврит становить загрозу для життя. У хворого з'являється дуже висока температура, яку важко знизити. Шкіра бліда та холодна, сильний кашель із задишкою, дихання важке.
Діагностика
Діагностика базується на зборі анамнезу та повному огляді пацієнта з прослуховуванням легень.
Додатково призначаються:
- лабораторні аналізи крові;
- рентгенографія;
- КТ;
- МРТ;
- мікробіологічне дослідження плевральної рідини.
Лікування
Мета лікування, це ліквідація причини, яка викликала хворобу.
З медикаментів застосовують: антибіотикотерапію та протизапальні препарати. Для зняття больового синдрому призначають знеболювальні препарати.
Додатково можуть призначати муколітики та нестероїдні протизапальні препарати.
Важливий етап у лікуванні - це фізпроцедури.
При накопиченні великої кількості рідини робиться дренаж плевральної порожнини.
Ускладнення
- утворення спайок;
- формування рубців;
- нагноєння.
Профілактика
Основні профілактичні дії з метою запобігання виникнення плевриту – це своєчасне лікування та запобігання захворювань органів дихання (пневмонії).
Автор: Наталія Холявицька