Тромбоемболія легеневої артерії: особливості симптомів та лікування

ТЕЛА досить поширена серцево-судинна патологія, діагностикою якої займаються тисячі практикуючих лікарів.  Але чому ж це захворювання торкається такої великої кількості людей, незалежно від статі та віку?

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), являє собою закупорювання просвіту судини тромбом. Внаслідок цього закорковування в легенях, кров перестає надходити в окрему частину легеневої артерії, у свою чергу вона починає відмирати.

Класифікація

1. Масивна: пошкоджено більш ніж половину легеневого русла або головних легеневих артерій, характерна поява шоку та артеріальної гіпотензії.
2. Субмасивна: виникає емболія декількох часткових артерій, виражається у вигляді ПШ (правошлуночкової) недостатності.
3. Немасивна: пошкоджено декілька дистальних легеневих артерій.

Причини
 

В основі причини ТЕЛА лежить тріада Вірхова: погіршення кровообігу, придушення фібринолізу і пошкодження ендотелію стінки судини.
 
Найчастіше джерелом утворення згустку крові є вени нижніх кінцівок або тазу.
 
Причини, які провокують виникнення тромбу:

• генетична схильність до підвищеного згортання крові;
• сепсис;
• малорухливість або постійний лежачий режим, внаслідок травм або перенесених захворювань;
• високий холестерин;
• самолікування (неконтрольоване застосування препаратів).

Симптоми

• прискорене серцебиття;
• набухання вен шиї;
• ціаноз;
• задишка;
• запаморочення;
• біль в області серця при вдиху;
• слабкість;
• зміна сухого кашлю на вологий, з відходженням мокротиння з домішками крові.

Діагностика
 
Діагностика базується на огляді пацієнта, наявності відповідних скарг та симптомів.  Якщо немає потреби в наданні невідкладної допомоги, то призначаються такі методи діагностики:

• ЕКГ;
• лабораторний аналіз крові (визначається рівень D-димера);
• ехокардіографія;
• ангіопульмонографія;
• КТ;
• УЗД вен нижніх кінцівок;
• рентгенографія грудної клітки.

Лікування

Успіх лікування залежить від того, наскільки вчасно була надана медична допомога.  Якщо симптоми стрімко вражають, то висока ймовірність смерті.
 
Якщо ж стан важкий, але стабільний, проводиться:

• оксигенотерапія (для корекції гіпоксії);
• антикоагулянтна терапія (Гепарин);
• тромболітична терапія (призначають при важких формах тромбоемболії, оскільки при застосуванні тромболітичної терапії може, виникнути кровотеча).
• хірургічне втручання (тромбектомія): операцію проводять, коли тромболітична терапія протипоказана.

Ускладнення

1. Дисфункція правого шлуночка.
2. Хронічна легенева гіпотензія.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані запобігання виникнення патології, особливо у людей, які знаходяться в зоні ризику.  А також своєчасне лікування захворювань, які призводять до виникнення тромбоемболії легенів.

Автор: Наталія Холявицька.