Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Отсасыватели медицинские

Хвороба Меньєра: основні ураження внутрішнього вуха

Хвороба Меньєра: основні ураження внутрішнього вухаХвороба Меньєра - це патологічний стан, що характеризується розвитком незапального ураження внутрішнього вуха. Також дане захворювання є відомим як ідіопатичний ендолімфатичний гідропс. 

Механізм розвитку захворювання полягає в підвищенні тиску всередині внутрішнього вуха (його ендолімфатичної системи), що є наслідком порушення циркуляції рідин в лабіринтах вуха та обміну речовин у них, а саме відбувається накопичення надмірної кількості ендолімфатичної рідини.  Це і викликає прогресуючі порушення та безпосередній вплив на нервові закінчення з наступним погіршенням слуху. 
 
Відмітимо, що патологічний стан може виникнути у будь-якому віці, при цьому підвищені ризики припадають на категорію людей віком 40-60 років.

Які фактори впливають на розвиток захворювання?

Хвороба Меньєра є патологічним станом невизначеної етіології. При цьому синдром Меньєра являє собою симптомокомплекс який виникає на тлі певного патологічного процесу (наприклад, гельмінтні інвазії, травми, захворювання ендокринного генезу) та супроводжується дисфункцією у системі ендолімфи. 
 
Вплинути на прогресування хвороби Меньєра можуть інфекційні та алергічні процеси, порушення обміну речовин та неправильне харчування, стрес.

Основні симптоми 

Підвищення тиску всередині внутрішнього вуха буде супроводжуватися наступними симптомами:
  • втрата слуху з його коливаннями;
  • шум, дзвін у вухах;
  • дискомфортні відчуття у вухах (тиск, відчуття наповненості);
  • запаморочення, яке може бути зазвичай періодичним, однак інтенсивним. Додатково може супроводжуватися нудотою та блюванням.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу базуватиметься в першу чергу на розвитку клінічної картини та її аналізу. Так хвороба Меньєра діагностується, у разі виключення іншої патології що може спричинити виниклі симптоми; кількість коливань за добу досягає понад двох та більше випадків, тривалість яких перевищує 20 хвилин; поява шуму у вухах, періодична втрата слуху.
Відповідно обстеження повинно бути комплексним, до якого входить проведення:
  • аудіометрії;
  • дослідження роботи вестибулярного апарату;
  • консультації вузькопрофільних спеціалістів (наприклад, невролога); 
  • МРТ (з метою виключення новоутворень головному мозку);
  • електрокохлеографіі.
 
Тактика лікування полягатиме в першочерговому усуненні основного захворювання, що викликало порушення зі сторони слуху. 
 
Медикаментозна терапія для лікування хвороби Меньєра полягатиме в призначення діуретиків, стероїдів. Додатково призначається дієта з обмеженням солі. 
Оперативне втручання буде доцільним у разі відсутності результату від консервативної терапії та полягатиме впливі на ендолімфатичний мішок (дренування), перетин вестибулярного нерва тощо.
 
Аби знизити ймовірність розвитку хвороби Меньєра важливо уникати травм внутрішнього вуха. Також необхідно своєчасно проводити лікування  інфекційних процесів в організмі, які можуть загострити перебіг захворювання.

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм