Епіглотит: як розпізнати небезпечне запалення горла

Епіглотит – це патологічний стан, що характеризується гострим запаленням надгортанника. Це маленький хрящовий клапан, який закриває вхід до гортані під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі у дихальні шляхи. Попри невеликі розміри, надгортанник виконує життєво важливу функцію, а його запалення може призвести до швидкої та небезпечної для життя обструкції дихальних шляхів.

Цей стан потребує негайної медичної допомоги, тому важливо розпізнати його симптоми та знати, як діяти у разі підозри на епіглотит.

У більшості випадків епіглотит викликається бактеріальною інфекцією. Найбільш відомим збудником є Haemophilus influenzae типу B (Hib), яка була основною причиною захворювання в дітей до широкого впровадження вакцинації. Проте збудниками також можуть бути:

• інші бактерії (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus);

• віруси;

• грибкові інфекції (рідше, зазвичай в ослаблених пацієнтів);

• травми (наприклад, опіки гарячими рідинами, сторонні предмети, хімічні речовини);

• алергічні реакції.

Хоча раніше епіглотит частіше виникав у дітей, сьогодні він не менш небезпечний й для дорослих.

Симптоми з’являються раптово та швидко прогресують. Характерними ознаками є:

• біль у горлі;

• утруднене ковтання або неможливість ковтати слину;

• глухий, “гарчливий” голос (так званий «гарчливий» тембр);

• задишка та утруднене дихання, особливо при вдиху;

• вимушене положення сидячи, з нахиленою вперед;

• рясне слиновиділення, оскільки пацієнт не може ковтнути;

• висока температура та загальна слабкість;

• синюшність губ чи обличчя, що є ознакою кисневого голодування.
 

У маленьких дітей особливо небезпечною є швидкість розвитку симптомів. Вони можуть відмовлятися їсти, плакати без сліз, дихати з шумом або зі свистом. Будь-яке порушення дихання у дитини має бути приводом для негайного звернення до лікаря.

Як зазначалося вище найбільша небезпека при патології - закриття дихальних шляхів, яке може виникнути раптово. У найлегших випадках пацієнту складно ковтати, але у важких ситуаціях дихання може повністю припинитися через набряк надгортанника. Без негайної медичної допомоги це може призвести до задухи та смерті.

Оскільки надгортанник розташований глибоко у горлі, а його запалення може викликати раптове перекриття дихальних шляхів, лікарі дуже обережно підходять до огляду пацієнта. При найменшій підозрі на епіглотит не застосовують звичне натискання шпателем на корінь язика, оскільки це може спровокувати спазм гортані. Зазвичай діагноз встановлюють на основі типових симптомів та зовнішнього вигляду хворого. Лікар звертає увагу на характер дихання, голос, положення тіла, а також здатність ковтати слину.

У лікарні можуть застосовуватись додаткові методи (наприклад, рентгенографія). В умовах реанімації або при достатній стабільності стану проводиться ларингоскопія - обережне введення камери для візуального підтвердження набряку надгортанника. При потребі призначають аналіз крові та посів для виявлення збудника інфекції. Усі дії виконуються лише там, де можна одразу надати реанімаційну допомогу у разі погіршення стану.

Лікування починається одразу після встановлення діагнозу, адже затримка може становити загрозу для життя. Першочерговою дією є забезпечення вільного дихання. Якщо дихальні шляхи вже звужені, пацієнту можуть встановити трубку через ніс або рот у трахею, щоб підтримувати дихання. У деяких випадках необхідно зробити отвір у передній частині шиї (трахеотомію), щоб повітря могло потрапляти напряму до легенів.

Паралельно розпочинається антибіотикотерапія. Препарати вводять внутрішньовенно для швидкої дії на збудника інфекції. За потреби додають протизапальні ліки, щоб зменшити набряк, та забезпечують достатнє надходження кисню.
Пацієнта постійно спостерігають у реанімаційному або інтенсивному відділенні до повного стабілізування стану. У процесі лікування важливо не лише усунути набряк, а й підтримати організм, поки він відновлюється. Після одужання може знадобитись спостереження отоларинголога або інфекціоніста.

Найефективнішим способом профілактики є вакцинація проти Hib. В Україні, ця вакцина входить до календаря щеплень для дітей. Завдяки вакцинації захворюваність серед дітей значно знизилась. Також варто дбати про загальний імунітет, уникати травмування горла, а у разі появи тривожних симптомів негайно звертатися по допомогу.