Основні причини втрати нюху
В умовах сьогодення втрата нюху одразу наштовхує на думку щодо можливого розвитку COVID-19. Однак зауважимо, що існує й ряд інших можливих порушень які ми детальніше розберемо далі.
В першу чергу зауважимо, що втрата нюху має медичний термін - аносмія, та може проявлятися, як окреме захворювання, так і бути симптомом іншого патологічного стану, як у разі коронавірусної інфекції.
Які ж основні причини втрати нюху?
COVID-19: характерною відмінною ознакою втрати нюху при коронавірусній інфекції є його раптовий початок, без попередньої наявності закладеності носу чи нежиті та вільного носового дихання. Відповідно нюх так само раптово повертається. Також спеціалісти зазначають, що за статистикою втрата нюху найчастіше виникає при легкій формі протікання інфекції. При захворюванні відбувається ураження клітин нюхового епітелію.
Також ураження клітин носового епітелію можуть спровокувати наступні захворювання:
- Грип, що додатково супроводжується лихоманкою, слабкістю та м'язовим болем. Викликається 4 серотипами грипу.
- Алергічний риніт: характерна поява у весняний період та характеризується виділеннями з носа слизового характеру, його закладеністю та сльозотечею.
- Куріння: тривале куріння може спровокувати окрім втрати нюху, також і зниження відчуття смаку. Це відбувається шляхом токсичного впливу на слизові оболонки тютюнового диху, токсинів та смолу.
- Специфічні умови праці: тривала робота з певними речовинами - бензол, кадмій.
Перешкодою для нормального нюху може стати механічне порушення у вигляді викривлення носової перегородки, носових поліпів та пухлини носової порожнини.
Коли втрата нюху не пов'язана безпосередньо з носовою порожниною, причина може критися у розвитку:
- Цукрового діабету, коли відбувається дуже часте зниження гостроти нюху.
- Вікового фактора: відбуваються дегенеративні процеси після 60 років.
- Травми та пухлини головного мозку.
- Дефіциту цинку, що спричиняється незбалансованим харчуванням.
- Оперативних втручань, як безпосередньо в носовій порожнині (ринопластика), так і на мозку (відбувається пошкодження ділянок мозку, що відповідають за нюх).
Окремо виділимо вроджену аносмію, що провокується мутацією певних генів або якщо вона є у складі рідкісних генетичних синдромів.
Лікування
Тактика лікування буде залежати від основної причини втрати нюху. Тому доцільним буде провести попереднє комплексне обстеження пацієнта. Так лікар збирає анамнез з виясненням супутніх скарг та призначає проведення:
- отоскопії;
- риноскопії;
- непрямої ларингоскопії;
- проб на визначення порогів розрізняння запахів.
До більш загального обстеження належить проведення МРТ та КТ, УЗД, рентгенографії.
Наступним етапом в залежності від результатів обстеження буде обирання відповідної тактики лікування. Так при аномальній будові носа та носових пазух проводиться оперативне втручання. При втраті нюху тимчасового характеру (застуда, синусит, риніт) зазвичай призначають протизапальні назальні краплі в ніс.
Зауважимо, що при відсутності ураження периферичних нервів втрачена функція зазвичай повертається.
При появі симптомів втрати нюху зверніться одразу до свого сімейного лікаря, не витрачайте час на самостійне лікування народними методами.