Риносинусит: симптоми та методи лікування
Кожен з нас стикався з такою дискомфортною проблемою, як нежить. Особливо зараз в умовах пандемії, виникнення нежиті в першу чергу наштовхує на можливе протікання коронавірусної інфекції. Дійсно не варто недооцінювати дану скаргу, адже у разі запущеності проблеми захворювання набуває хронічного характеру та спричиняє ряд ускладнень. Розберемо детальніше, що таке риносинусит та які симптоми вказують на його розвиток.
Риносинусит - це патологічний стан для якого характерний розвиток запального процесу в слизовій оболонці носу та навколоносових пазух (гайморових, лобних, сфеноїдальних та етмоїдальних). Запальний процес є завжди взаємопов'язаним, тобто при його розвитку в носовій порожнині відбувається запалення в навколоносових пазухах та навпаки.
Види риносинуситу
В залежності від тривалості запального процесу розрізняють гостру форму риносинуситу, яка триває до 12 тижнів та виникає найчастіше на фоні ГРВІ та хронічну форму, при якій захворювання триває понад 12 тижнів, відповідно розвиваючись внаслідок відсутності необхідного лікування.
Також опираючись на локалізацію вогнища запалення захворювання класифікують на наступні види:
- Гайморит - запалення верхньощелепної пазухи, яке проявляється сильним головним болем.
- Фронтит - запалення лобових пазух, яке супроводжується світлобоязню та больовими відчуттями в області чола.
- Сфеноїдит - запальний процес розвивається в клиноподібній пазусі, больові відчуття локалізуються в області очей, темені, потилиці.
- Етмоїдит - ураження решітчастих пазух, що провокує набряк та біль в областях навколо очей.
Причини
Основною причиною риносинуситу є віруси. У більш рідкісних випадках захворювання спричиняється бактеріальною інфекцією, що викликає його тяжкий перебіг.
Провокуючими факторами захворювання можуть стати наступні стани:
- Шкідливі звички (куріння).
- Травми носа.
- Наявність стороннього тіла в носовій порожнині.
- Розвиток запального процесу зубного ряду.
- Умови праці, при яких відбувається постійний контакт з токсичними речовинами.
- Грибкові інфекції, які потрапили на слизову носа.
- Алергічні реакції.
- Порушення носового дихання, яке спричиняється поліпами або аденоїдами.
- Недолікований нежить.
Симптоми
Риносинусит відрізняється від нежитю своєю інтенсивністю. Так у хворого виникають скарги на:
- Головний біль, який є дуже інтенсивним.
- Симптоми загальної інтоксикації: підвищення температури тіла, слабкість, озноб.
- Зниження гостроти нюху.
- Гугнявість.
- Виділення з носової порожнини, які можуть навіть стікати по задній стінці горла.
До проявів хронічного риносинуситу окрім ознак інтоксикації у період загострення, додатково належить поява виділень гнійного характеру.
Діагностика
З метою обґрунтування діагнозу - риносинусит, проводиться аналіз часу появи скарг, безсимптомних інтервалів та кількості загострень упродовж року.
Доцільним буде наявність попередньої проведеної терапії, тобто якщо раніше проводилося лікування, то відповідно важлива буде інформація про препарати, які поліпшували виниклі скарги.
В першу чергу діагноз базується на типовій клінічній картині, з можливим додатковим розвитком скарг на підвищення температури тіла, погіршення загального самопочуття та інтенсивних больових відчуттів в ділянці лобу, носа та нижньої щелепи.
Діагностика гострого риносинуситу (до12 тижнів) базується перед за все на клініці. Тому, рентгенологічне не завжди проводиться.
При розвитку хронічного риносинуситу (понад 12 тижнів), доцільним буде проведення томографії та бактеріологічного дослідження.
При запланованому оперативному втручанні показаним є КТ. У подальшій діагностиці хронічного запалення носових пазух лабораторні та апаратні методи діагностики можуть бути релевантними лише за підозр наявності системного характеру захворювання.
Лікування
Не залежно від природи захворювання (бактеріальна, вірусна) симптоматична терапія включає призначення інтраназальних стероїдів, анальгетиків, промивання носу, фізіотерапії.
Основою лікування є антибактеріальна терапія, яка може призначатися одразу після встановлення діагнозу або після тижня під час якого відбувається спостереження за станом пацієнта. І у разі відсутності покращення стану відбувається й призначення антибіотиків.
Оскільки риносинусит не належить до таких захворювань з якими варто зволікати або тим паче вдаватися до народних методів лікування, важливо вчасно звернутися до лікаря-оториноларинголога для проведення діагностики та встановлення вірного діагнозу.