Аденоматозний поліпоз: причини утворення поліпів у кишківнику

Сімейний аденоматозний поліпоз (САП) — це патологічний стан, що характеризується формуванням у товстому кишківнику (товста та пряма кишка) поліпів. Їх наявність значно підвищує розвиток раку. 

Поліпи також можуть виникнути у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, особливо у верхній частині тонкої кишки (дванадцятипала кишка).

Також відзначимо, що САП має спадковий характер.
 

У більшості випадків поліпи (аденоми) розвиваються у молодому віці, а їх кількість може досягати до 100 тисяч і більше. Чим довше часу проходить, тим більш проблемними та більшими за розмірами стають утворення. Надалі один з таких поліпів може переростати у колоректальний рак. Середній вік діагностування онкології становить 39 років.

Механізм розвитку захворювання полягає в мутації гена (АРС), який перешкоджає функціонуванню білка. Як наслідок це призводить до безконтрольного росту клітин та їх схильності до раку.
 

При цьому приблизно у 25% випадків мутація виникає під час зачаття, і в цьому випадку немає сімейної історії захворювання у батьків. Оскільки пацієнти, які народилися з мутацією гена, мають мутацію в кожній клітині товстої кишки, у них розвиваються сотні й навіть тисячі цих потенційно передракових аденом. 
 

Особи, у яких діагностовано САП, повинні розповісти членам сім’ї про свій діагноз і заохотити їх пройти генетичну консультацію. Так пацієнт отримає рекомендації щодо збереження здоров’я та профілактики раку.

Скринінгове обстеження аденоматозного поліпозу включає проведення сигмоскопії, колоноскопії, ЕФГДС, КТ або МРТ.

Відмітимо, що у кожного хто має в анамнезі понад  20 аденоматозних поліпів у товстому кишківнику, повинен пройти генетичне обстеження та генетичну консультацію. 

Вилікувати САП неможливо, тому терапія буде направлена на запобігання раку та дотримання здорового способу життя пацієнта.

Більшість людей із сімейним аденоматозним поліпозом з часом потребують операції з видалення товстого кишківника, щоб запобігти раку. Поліпи у дванадцятипалій кишці також можуть розвинути рак, але зазвичай з ними можна боротися шляхом ретельного моніторингу та регулярного видалення поліпів.

Не є виключенням, коли пацієнти мають більш легку форму захворювання, яка називається ослабленим сімейним аденоматозним поліпозом. Особи з даною формою САП зазвичай мають менше поліпів товстої кишки (в середньому 30) і розвивають рак пізніше.

Як зазначалося вище оперативне втручання є стандартним методом профілактики колоректального раку при САП. Терміни та тип операції на товстій кишці залежать від кількості та розміру поліпів. Так при відсутності великої кількості новоутворення обирається тактика спостереження з рекомендацією до операції трохи пізніше.

Якщо поліпів занадто багато або якщо вони швидко ростуть доцільним буде провести їх хірургічне видалення (лапароскопічно).  Зауважимо, що навіть після операції кишку, що залишилася, перевіряють щороку, оскільки поліпи можуть продовжувати утворюватися в решті або реконструйованих частинах кишківника. Залежно від кількості та розміру поліпів їх ендоскопічне видалення може бути недостатнім для зниження ризику раку. Можливим є показання до додаткової операції.

Додатково призначається хімієтерапія (хімієпрофілактика).
 

Пам'ятайте, що якщо ви належите до групи ризику, важливо часто проходити обстеження, починаючи з дитинства. Щорічні обстеження можуть виявити зростання поліпів до того, як вони стануть раковими.