Основні симптоми розвитку пухлини в кістках
Остеоїдна остеома - це патологічний стан, що характеризується формування доброякісної пухлини в довгих кістках. Зазвичай розмір овальної за формою пухлини не перевищує двох сантиметрів в діаметрі з відсутністю поширення на інші ділянки тіла.
Типовою локалізацією пухлини є кістки гомілки та стегна, рідше на стопах, хребті, пальцях. Її діагностування відбувається за допомогою рентгенографії та МРТ кісток.
Не є виключенням коли даний тип пухлини зникає самостійно, однак консультація лікаря все ж є необхідною.
Ніхто не застрахований від розвитку остеоми. Однак за статистичними даними більшість випадків виникає у молодому віці, переважно чоловіків.
Попри схожість у назві з остеобластомами та їх доброякісною природою розвитку, остеоїдні остеоми мають менші розміри, супроводжуються больовими відчуттями вночі та не схильні до частих рецидивів.
Які фактори викликають остеоїдну остеому?
Достеменно точних причин розвитку даного виду доброякісної пухлини не встановлено, однак спеціалісти не виключають вплив наступних провокуючих факторів:
- розвиток запального процесу в кістці;
- аномальний ріст клітин (неоплазія);
- розвиток травми в ділянці, де надалі формуватиметься пухлина.
Які симптоми пухлини?
Основним симптомом остеоїдної остеоми є ниючий та тупий біль, що найчастіше турбує хворого в нічний час. Це пов'язано з тиском пухлини на поруч розташовані нервові закінчення та м'язи.
До додаткових проявів новоутворення належить:
- біль та скутість суглобів, характерний суглобовий випіт;
- набряк;
- деформація кісток;
- порушення ходи, одна нога може ставати довшою за іншу (в залежності від локалізації);
- атрофія м’язів;
- сколіоз (при локалізації пухлини в хребті).
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі проведення фізикального огляду, збору анамнезу з додатковим проведенням рентгенографії, остеосцинтиграфії, КТ або МРТ.
Ці тести дадуть можливість візуально відстежити новоутворення та отримати зображення кістки загалом.
Також доцільним буде проведення біопсії новоутворення, що допоможе підтвердити тип пухлини та лабораторні дослідження крові з метою виключення інфекційного процесу.
Щодо лікування остеоїдних остеом, то вони можуть зникнути й самостійно, однак цей процес може тривати роками.
Терапія включатиме призначення нестероїдних протизапальних препаратів, які допоможуть зменшити больові відчуття та прискорити процес “зникання” пухлини.
При наявності показань можливе проведення оперативного втручання шляхом прямого видалення пухлини або застосування малоінвазивного методу радіочастотної абляції (пухлина видаляється шляхом її нагрівання). Обраний метод залежатиме від ризиків розвитку можливих ускладнень.
Чи можливо запобігти розвитку остеоми? Ні. Однак шляхом спостереження та вчасного помічення симптомів можливо отримати необхідне лікування та позбутися проблеми.
Після завершення терапії пацієнт невдовзі повертається до повноцінного життя. Лікарем може бути рекомендовано обмежити фізичні навантаження на певний час та проходження фізіотерапії, з метою уникнень ускладнень після проведення операції.