Основні причини тривалого больового синдрому
Поява тривалих больових відчуттів змушує людину звертатися до різних спеціалістів. Окрім того, така затяжна проблема має суттєвий вплив на якість життя. Тому у чому ж причина даного стану, ми з'ясуємо далі.
Насамперед відзначимо, що хронічний больовий синдром триває понад місяці та навіть і роки після одужання. Інколи й при відсутності тригера для болю.
В середньому спеціалісти вказують на гострий перебіг больового синдрому тривалістю від 3 місяців до пів року.
Зауважимо, що синдром хронічного болю та інше порушення - фіброміалгія попри схожий перебіг є двома різними захворюваннями.
До прикладу хронічний больовий синдром часто має певний тригер, наприклад травма внаслідок зламаної кістки, яка не заживає належним чином.
Фіброміалгія є розладом нервової системи, що характеризується болем у м’язах й суглобах, що часто виникає без відомої причини.
Характерні ознаки больового хронічного синдрому
- Пекучий біль.
- Порушення сну.
- Депресивний стан.
- Біль в суглобах та м'язах.
- Швидка стомлюваність.
Відмітимо, що клінічна картина супроводжується змінами як зі сторони фізичного, так і психічного стану. Окрім того, можливе загострення внаслідок певних тригерів, наприклад надмірної фізичної активності або стресу.
Які причини хронічного больового синдрому
У більшості випадків хронічному больовому синдрому передують захворювання, які супроводжувались тривалими больовими відчуттями.
До прикладу це можуть бути наступні симптоми:
- Остеоартроз.
- Ревматоїдний артрит (запалення суглобів).
- Фіброміалгія.
- Повторювальні стресові травми, коли один і той самий рух знову і знову створює навантаження на певну частину тіла.
- Ендометріоз, коли тканина в матці розростається за її межі.
- Перенесене оперативне вручання.
- Запальні захворювання кишківника, що супроводжуватимуться болем та спазмом.
- Хірургічна травма.
- Онкологія занедбаної стадії.
Спеціалісти відзначають, що в основі розвитку хронічного болю покладено зміни у функціонуванні нервових клітин у мозку, а саме їхня гіперчутливість до сигналів про біль.
Підвищені ризики розвитку даного стану мають особи з хронічними захворюваннями, ожирінням, депресією, а також курці.
Діагностика та тактика лікування
Насамперед встановлення порушення відбуватиметься шляхом ретельного збору анамнезу з визначенням початку болю і його локалізації. Додатково лікар може призначити візуалізаційні тести та лабораторні дослідження крові.
Лікування хронічного больового синдрому полягатиме у медикаментозній терапії у вигляді протизапальних, стероїдів, антидепресантів, які дають можливість зменшити біль.
Фізична терапія буде доцільною для збільшення гнучкості та діапазону рухів.
За наявністю показань можливе навіть блокування нервових закінчень.
Як допоміжні та альтернативні методи виступають медитації, йога, акупунктура.
Шукайте допомоги, як психологічної, так і фізичної. А також тих лікарів які дійсно хочуть і можуть допомогти вам з проблемою. В пошуках клініки та відповідного спеціаліста допоможе Всеукраїнський каталог клінік ITMED.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Ожиріння гіпоталамуса: що це за стан та як його вчасно виявити?
- Грижа шийного відділу хребта: основні симптоми та методи лікування
- Нарколепсія: основні причини підвищеної сонливості вдень
- Невралгія трійчастого нерва: основні причини появи болю в обличчі
- Внутрішньомозковий крововилив: основні симптоми та методи лікування