Парез: основні причини ослаблення м'язів

Парез - це патологічний стан, що характеризується ослабленням рухів м'язів. При цьому певний контроль над ураженими м'язами все ще зберігається. Це і є основною відмінністю від паралічу. Адже людина з паралічем взагалі не може рухати певною групою м’язів.
В основі розвитку парезу покладено пошкодження нерва, що може бути викликано різними факторами або станами. Оскільки нерви контролюють рух наших м'язів, при їх пошкодженні, м’язи в зоні ураження можуть не працювати належним чином.
Розрізняють декілька видів парезу, класифікація яких відбувається в залежності від масштабу ураження та безпосередньо ділянки, наприклад:
- Монопарез: м’язова слабкість, що супроводжується ураженням однієї кінцівки (рука або нога).
- Парапарез: м’язова слабкість на обидвох ногах.
- Геміпарез: розвиток слабкості з однієї сторони тіла.
- Квадрипарез: відповідно назві ураженню підлягають всі чотири кінцівки.
- Параліч Белла: слабкість м'язів обличчя, з характерним опущенням повік та кутиків рота. Зазвичай має тимчасовий характер.
- Парез голосових зв’язок: супроводжується захриплим та тихим голосом, а також утрудненим диханням.
- Спастичний парез: виникає внаслідок гіперактивності та спастичності м'язів, що своєю чергою спричинене пошкодженням нервів.
Основні причини парезу
- Травми (наприклад, голови, спинного мозку).
- Новоутворення, запальний процес, що спричиняють тиск на спинний мозок або нервові закінчення.
- Інсульт.
- Розсіяний склероз.
- ДЦП (дитячий церебральний параліч).
- Цукровий діабет.
- Розвиток інфекційних процесів.
- Синдром Гієна-Барре.
Основні прояви парезу
Основним симптомом парезу є м’язова слабкість та їх скутість, що додатково супроводжується приєднанням відчуттям поколювання, зниженням чутливості в ділянці ураження.
Відмітимо, що на прояв клінічної картини та її тривалість впливатиме й вид парезу. Не є виключенням стрімке прогресування парезу при певних захворювань.
Діагностика та тактика лікування
Діагноз “парез” встановлюється на основі проведення об'єктивного та суб'єктивного обстежень. Додатково застосовуються візуалізаційні дослідження у вигляді КТ та МРТ, електроміографія та ін.
Лікування парезу залежатиме від причини, що його викликала.
Так терапія буде направлена на поліпшення умов життя та включатиме проведення фізіотерапії (масаж), трудотерапії, з можливим застосуванням допоміжних пристроїв типу ходунків, інвалідного візка.
Медикаментозні препарати будуть доцільними при лікуванні станів, що викликали парез. Наприклад, при розвитку інфекцій проводиться лікування антибактеріальними препаратами, а при запальному процесі - кортикостероїдами.
Відмітимо, що сьогодні не існує конкретних ліків проти парезу. Деякі види парезу є тимчасовими і усуваються з часом, а інші можуть бути постійними. Іноді, лікування, спрямоване на основну причину, може допомогти покращити або повністю усунути парез.
Тому аби уникнути прогресування парезу важливо, вчасно звернутися до лікаря невролога за консультацією.