Грижа шийного відділу хребта: в чому небезпека, як боротися?

Грижа шийного відділу хребта – досить поширене захворювання у сучасному світі, де швидкий ритм життя поєднується з переважно сидячою роботою. Вона може викликати ряд неприємних симптомів, які погіршують якість життя. Якщо ж хворобу не лікувати, наслідки можуть бути дуже важкими для здоров’я. Тож чому виникає грижа між хребцями та як її лікувати?

Симптоми міжхребцевої грижі шийного відділу

Шийний відділ хребта складається з семи шийних хребців, між якими розташовуються міжхребцеві диски. Саме вони надають хребту необхідної гнучкості. Диск складається з твердого фіброзного кільця, всередині якого знаходиться напівжирне пульпозне ядро. Коли грижа формується, це кільце рветься, а ядро виходить назовні, в результаті чого стискається спинний мозок, нервові корінці, судини. Таким чином, грижа здатна порушити кровообіг в певних органах (серці, нирках, легенях, печінці, мозку тощо), що призводить до іноді фатальних наслідків.

Самостійно діагностувати грижу шийного відділу хребта майже неможливо, адже явних ознак немає. Занепокоїтися треба, якщо є наступні симптоми:

• періодичний ниючий біль в шиї, плечах;
• посилення болю при повороті голови та тулуба, нахилах вперед, під час кашлю;
• головний біль, запаморочення;
• стрибки артеріального тиску;
• шум у вухах (вусі);
• обмеження рухливості шиї та плечей;
• заніміння рук.

Причини виникнення міжхребцевої грижі шийного відділу

Грижа може сформуватися через наявність таких факторів:

• остеохондроз;
• побутові, спортивні чи автодорожні травми;
• пологові травми;
• підняття занадто важких для людини предметів;
• аномалії розвитку хребта.

Грижі часто діагностують у мам, які постійно носять своїх дітей на руках, виносять важкі візочки по сходах. Також це професійна хвороба вантажників та людей, які за специфікою своєї роботи часто підіймають важке.

Як виявити та лікувати грижу шийного відділу хребта?

Грижа шийного відділу хребта піддається лікуванню, але дуже важливою є своєчасна діагностика. Виявити її можна під час процедури МРТ шийного відділу, на яку повинен направити хворого лікар-невролог. МРТ визначить розмір, розташування та стадію розвитку грижі. Крім МРТ може ще знадобитися УЗД судин шиї та голови, ЕКГ, деякі лабораторні дослідження. Доцільність та необхідність цих процедур визначається лікарем.

Діагностика ускладнюється тим, що іноді симптоми грижі не пов’язують з неврологію. Наприклад, затиснена судина може призводити до шуму у вухах чи двоїнні в очах. Тоді правильним буде спочатку відвідати вузького спеціаліста (отоларинголога, офтальмолога тощо) для виключення проблем у цих областях. Грамотний лікар завжди розпізнає неврологічний характер проблеми і порекомендує звернутися до невролога.

Лікування грижі може бути консервативним та оперативним. Зазвичай починають з першого, головна мета якого – покращити живлення фіброзного кільця хворого диска, розслабити м’язи шиї, зміцнити їх та позбавитися больового синдрому. Для цього використовують медикаментозну, фізіотерапевтичну терапію, лікувальний масаж та гімнастику, плавання. Після першого курсу лікування рекомендовано пройти повторну діагностику, щоб проаналізувати, в якому стані знаходиться шийний відділ хребта.

Якщо позитивної динаміки не спостерігається, а особливо при наявності негативних зрушень, рекомендують оперативне втручання. Також операція є необхідною при ознаках явного порушення кровопостачання мозку. Після видалення грижі пацієнту показана реабілітація та профілактичні заходи задля уникнення повторного виникнення грижі.

Важливою для всіх людей є профілактика утворення грижі шийного відділу хребта. Лікарі радять спати на твердій рівній поверхні (найкраще використовувати ортопедичні матраци) з невеликою подушкою, займатися плаванням, гімнастикою, бігом, більше рухатися, робити перерви в роботі за комп’ютером. Під час сидіння слід рівно тримати спину і голову, слідкувати за своєю поставою ще з дитинства. Також за можливості треба уникати підняття важких предметів. Багато людських хвороб виникає через нашу здатність до прямоходіння, на хребет, на жаль, йде колосальне навантаження. Тож слід усіляко допомагати своєму організму адаптуватися до умов сучасного життя.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове