Синдром спортивного серця: прояви та причини виникнення

Заняття спортом впливають на стан нашого здоров’я, особливо на роботу серця. Серце являється своєрідною помпою, адже під час тренувань м’язам потрібен кисень. Відповідно орган працює максимально активно, частота серцевих скорочень перебуває на високому рівні, щоб забезпечити м’язи необхідною кількістю кисню.

Серце, як і м’язи, адаптується до навантажень, й під їх дією розвиваються певні видозміни. Зміни, які виникають внаслідок надмірних фізичних навантажень (тренувань) і об’єднують термін – синдром спортивного серця. Розберемо як проявляється даний синдром, та які дії необхідно приймати при його розвитку.

Синдром спортивного серця– це комплекс симптомів для яких характерний розвиток адаптаційних змін в серці, які виникли внаслідок надмірних фізичних навантажень. Синдром не становить загрози для життя і виявити його можливо лише під час профілактичного огляду (ЕКГ), але особливістю є те, що за ним можуть приховуватися більш серйозні патології.

Класифікація

Фізіологічне спортивне серце: характеризується латентним перебігом, відсутні специфічні симптоми. Пульс у стані спокою менш ніж 60 скорочень на хвилину.

Патологічне спортивне серце: супроводжується проявами, що свідчать про розвиток патологічних процесів в міокарді. Виникають виражені ураження, прискорення ЧСС, ознаки дистрофічних змін в серцевому м'язі, що реєструються за допомогою електрокардіографії.  Внутрішній об'єм серця збільшується, як і товщина м'язової стінки обох шлуночків. 

Причини

Зазвичай причиною виникнення  спортивного серця, є значні довготривалі навантаження, які призводять до розвитку змін у структурі серця. Збільшується обсяг камер серця та товщина стінок міокарду. Внаслідок того, що посилюється ударний об'єм крові, який серцевий м'яз виштовхує з кожним ударом, сповільнюється серцебиття, що викликає послаблення пульсу в стані спокою. ЧСС буде становити 50-60 ударів за хвилину.

В групу ризику входять спортсмени, які займаються фізичними вправами більше однієї годин кожного дня упродовж декількох років. Зазвичай це спортсмени, що займаються силовими тренуваннями та розвитком витривалості.

Симптоми

Зміни які відбуваються з серцем при синдромі, мають схожість з певними захворюваннями серцево-судинної системи. Наприклад, кардіоміопатія чи серцева недостатність при яких серце збільшується у розмірах.

Однак навіть при схожості клінічної картини, ризик виникнення інфаркту під час синдрому не підвищується.

Зміни, які відбуваються з серцем:

• серцевий м’яз збільшується у розмірах;
• збільшення в обсязі камер серця;
• брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень, та як результат сповільнення пульсу в стані спокою).

Діагностика

Для підтвердження діагнозу лікар-кардіолог проводить повноцінне професійне обстеження з виясненням анамнезу та призначенням інструментальних методів діагностики:

• ЕКГ та ехокардіографія;
• УЗД;
• навантажувальні тести, які дають можливість перевірити функцію та роботу серця в залежності від ступеня активності пацієнта.

Лікування та профілактика

В тому випадку якщо пацієнту діагностували – синдром спортивного серця, з можливими больовими відчуттями в області серця, проводиться зміна раціону харчування (більше овочів та фруктів), відсторонення від будь-якого типу фізичних навантажень до нормалізації стану та показників ЕКГ.

При розвитку супутніх патологій призначається відповідне лікування (бета-адреноблокатори, антиаритмічні препарати, серцеві глікозиди).

Хірургічне втручання проводиться у разі відсутності ефективності від медикаментозного лікування, при вираженій гіпертрофії міокарду та кінцевій стадії декомпенсації.

В цілях профілактики рекомендовано слідкувати за ЧСС, щоб не досягти критичних показників, для цього краще під час тренувань використовувати пульсометр.

Синдром спортивного серця зазвичай не відносять до патологічних станів, але контролювати стан серця та проходити профілактичні огляди дуже важливо. Адже постійні надмірні навантаження на серце можуть з часом призвести до патологічних змін в міокарді, внаслідок чого може розвиватися серцева недостатність. 

Автор: Наталія Холявицька