Хвороба Грейвса: основні симптоми аутоімунного ураження щитоподібної залози
Гормони щитоподібної залози впливають на ряд важливих функцій в організмі, від роботи мозку до регулювання температури.
Хвороба Грейвса – це патологічний процес аутоімуного генезу, що викликає стан під назвою гіпертиреоз. Тобто щитоподібна залоза продукує надмірну кількість гормонів. Хоча ряд розладів може призвести до гіпертиреозу, хвороба Грейвса є поширеною причиною.
Механізм розвитку захворювання полягає в продукуванні антитіл - тиреоїдстимулюючих імуноглобулінів. Згодом вони приєднуються до здорових клітин щитоподібної залози та відповідно змушують її продукувати надмірну кількість гормонів.
Відповідно лікування буде направлене на зменшення кількості гормонів щитоподібної залози, які виробляє організм та зменшення тяжкості симптомів.
Основні прояви хвороби Грейвса
- Зменшення маси тіла.
- Прискорене серцебиття.
- Тремтіння рук.
- Надмірна чутливість до підвищеної температури.
- Порушення сну.
- Дратівливість.
- Еректильна дисфункція.
- М'язова слабкість.
- Набряк щитоподібної залози (зоб).
- Порушення менструального циклу.
Дуже часто при хворобі Грейвса характерна поява так званої дерматопатії Грейвса, коли шкіра стає гіперемованою, потовщеною навколо гомілок або на верхівках стоп. Не є виключенням, коли даний стан супроводжується больовими відчуттями.
У тому випадку коли імунна система починає атакувати тканину очей діагностують офтальмопатію Грейвса. Внаслідок набряку та запалення, очі здаються збільшеними та опуклими. Виникає підвищена реакція на світло, сухість в очах та двоїння.
Основні причини
Як зазначалося вище при хворобі Грейвса імунна система помилково виробляє тиреоїдні імуноглобуліни, які націлені на здорові клітини щитоподібної залози.
Достеменно, що є причиною цього спеціалісти не виявили. Однак відомо, що люди можуть успадковувати даний стан.
Також іншими тригерами можуть виступати вік (до 40 років), стать людини (переважно жінки, частіше зазнають впливу хвороби), вплив стресу.
Ризик збільшується й при наявності в анамнезі іншого аутоімунного захворювання, наприклад ревматоїдного артриту, хвороби Крона.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається на основі даних анамнезу, насамперед з виясненням випадків захворювання у родині та ряду діагностичних тестів:
- лабораторні дослідження крові (перевірка рівня ТТГ, адже в осіб з хворобою Грейвса зазвичай нижчі за норму рівні ТТГ й вищі рівні гормонів щитоподібної залози);
- радіоактивний йод. Кількість радіоактивного йоду, що поглинається щитоподібною залозою, допомагає визначити, чи хвороба Грейвса, чи інший стан є причиною гіпертиреозу;
- КТ та МРТ;
- УЗД.
Тактика лікування при хворобі Грейвса включає декілька варіантів, від призначення антитиреоїдних препаратів та бета-блокаторів, терапії радіоактивним йодом до оперативного втручання.
При цьому лікар може запропонувати використовувати як один з цих варіантів, так і їх поєднання.
Операція на щитоподібній залозі буде рекомендована при відсутності результату від вищепроведеної терапії та підозрах на рак. Відмітимо, що тотальна тиреоїдектомія є стандартом лікування при хворобі Грейвса.
Після операції пацієнтові може знадобитися довічна замісна терапія гормонами.