Основні симптоми порушення функції щитоподібної залози

Така невелика щитоподібна залоза, що нагадує метелика, виконує ряд важливих функцій організму. Насамперед це продукування гормонів, які регулюють обмін речовин. При цьому внаслідок впливу факторів можливий розвиток дисфункції зі сторони залози. Саме про основні симптоми даного стану й з'ясуємо далі.

Що може викликати проблеми зі щитоподібною залозою?

Гіпертиреоз (щитоподібна залоза продукує надмірну кількість гормонів): як наслідок тіло занадто швидко витрачає енергію, що не тільки виснажує хворого, а й призводить до пришвидшення серцебиття, схуднення та ін.

Гіпотиреоз (недостатня кількість гормонів): коли в організмі недостатньо гормонів залози, хворий може відчувати втому, набрати вагу та навіть негативно сприймати низькі температури.
 

Враховуючи, що саме гіпо- та гіпертиреоз є основними захворюваннями щитоподібної залози, доцільним буде розібрати, що може спровокувати їх появу. Насамперед обидва можуть бути спричинені іншими захворюваннями, які впливають на роботу залози.

До прикладу, поширеними умовами для розвитку дисфункції є дефіцит йоду, тиреоїдит Хашимото, вузли щитоподібної залози, зоб.
 

За статистичними даними більшість випадків порушення припадає на жінок. А ризики розвитку захворювань щитоподібної залози значно підвищені в осіб з сімейною історією патологій ЩЗ, наявністю основного захворювання, вікової категорії 60+ та ін.

Насамперед відмітимо, що при розвитку захворювань щитоподібної залози, хворий може відчути різні симптоми. 

У тому випадку, якщо симптоми захворювання пов’язані з надлишком гормонів щитоподібної залози (гіпертиреоз), у хворого виникатимуть скарги у вигляді розладу сну, нервозності та дратівливості, зниження маси тіла, збільшення ЩЗ, тремтіння, порушення менструального циклу у жінок.

В протилежному випадку, коли розвивається гіпотиреоз характерна поява наступних ознак:

Оскільки симптоми порушення щитоподібної залози інколи є досить загальними та можуть вказувати й на інші патологічні процеси в організмі, лікарем проводиться ряд діагностичних тестів, серед яких:

Це дасть можливість підтвердити саме дисфункцію “органа метелика”.
 

Також, щоб діагностувати захворювання лікар окрім лабораторних досліджень може використовувати дослідження анамнезу, та інколи біопсію.

Лікування залежить від проблеми, її тяжкості та симптомів. Воно може варіюватися від медикаментозної терапії, радіойодтерапії до операції на щитоподібній залозі.

У будь-якому випадку основна мета лікування - це нормалізація рівня гормонів, що досягається різними методами.
 

Так терапія при гіпертиреозі полягатиме в призначення антитиреоїдних препаратів, радіоактивного йоду, бета-блокаторів. Оперативне лікування буде доцільним при тривалому та безрезультатному лікуванні. Лікар видаляє повністю щитоподібну залозу, що припиняє продукування гормонів. Однак, після цього пацієнтові доведеться приймати замісні гормони щитоподібної залози протягом усього життя.
 

Якщо розвинувся низький рівень гормонів щитоподібної залози (гіпотиреоз), основним варіантом лікування є призначення ліків для заміни щитоподібної залози. 

Тому не варто займатися самолікуванням, що є лише тратою часу та занедбанням захворювання. Тому не варто зволікати зі зверненням до лікаря, для проходження наступної діагностики.