Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Основні симптоми формування вузла щитоподібної залози

Основні симптоми формування вузла щитоподібної залозиТака невелика по собі щитоподібна залоза у формі метелика, може “стикнутися” з рядом порушень, що здатні вплинути на її функціонування та стан організму загалом. Тому наразі розберемо детальніше одне із таких порушень, а саме - вузол щитоподібної залози.

Вузол щитоподібної залози – це патологічний процес, що характеризується формуванням новоутворення безпосередньо у залозі. 
 
Розрізняють декілька видів даних вузлів, що можуть бути твердими або заповненими рідною, формуватися одинично або навпаки у вигляді скупчення пухлин. Наприклад, кісти щитоподібної залози наповнені рідиною, або інколи іншими залишками можуть виникнути після травми.

Не є виключенням коли попри свою поширеність трапляються і випадки злоякісних (ракових) новоутворень (за статистикою 10% від випадків захворювання).

Також в залежності від того, чи продукують вузли щитоподібної залози гормони їх класифікують як холодні, теплі або гарячі. Відповідно холодні вузли не продукують гормони, гарячі або токсичні виробляють їх у надлишку, а теплі діють як нормальні клітини щитоподібної залози. 

Основні симптоми

Одразу відмітимо, що наявність одного маленького вузлика щитоподібної залози може не викликати ніяких скарг. Коли новоутворення збільшується та спричиняє тиск на оточуючі тканини характерна наступна клінічна картина:
  • труднощі з ковтанням (дисфагія) та диханням;
  • зоб (збільшення щитоподібної залози);
  • больові відчуття в ділянці шиї;
  • хрипкий голос.
Додатково в залежності від типу вузла можливий розвиток ознак гіпертиреозу (”гарячий” вузол) у вигляді втрати ваги, прискореного серцебиття, порушення сну та дратівливості. 
Недостатня активність щитоподібної залози супроводжуватиметься постійної слабкості, збільшенням ваги, депресією, сухістю шкіри та втратою волосся.

Основні причини

В основі розвитку вузлів покладено надмірне розростання нормальної тканини щитоподібної залози. Спеціалісти пов'язують це саме з генетичним фактором.
Також вплинути на розвиток вузлів може дефіцит йоду, онкологія, хронічний запальний процес залози та тиреоїдит Хашимото, який призводить своєю чергою до гіпотиреозу.
Відмітимо, що за статистичними даними більшість випадків припадає на осіб вікової категорії 60+, переважно жінок. 

Діагностика та тактика лікування

Як зазначалося вище, пацієнт може не здогадуватися про наявність у нього вузлика до моменту профілактичного огляду. Відповідно помітне утворення на шиї потребує звернення до лікаря ендокринолога, який вже на основі анамнезу, клінічної картини та ряду діагностичних тестів і визначить патологію та його причину.
Прикладом застосованих методів діагностики є: 
  • лабораторні дослідження крові (насамперед для визначення рівня гормонів);
  • УЗД;
  • КТ;
  • біопсія тонкою голкою.
Тактика лікування залежатиме від розміру та типу вузла щитоподібної залози.
Відповідно, якщо вузол маленького розміру, не викликає скарг та є не злоякісним лікар може обрати тактику спостереження з наступним регулярним проходженням УЗД. 
Показаннями до оперативного втручання з видалення вузла є його “гарячий” тип, великі розміри та звісно ж злоякісність. Додатково пацієнтові може знадобитися терапія синтетичними гормонами щитоподібної залози на постійній основі, радіоактивний йод, бета-блокатори.
 
Беручи до уваги неможливість на 100% запобігти захворюванню, доцільним буде приділяти час саме профілактичним оглядам. Це дасть можливість вчасно виявити проблему.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм