Багатовузловий зоб: основні причини збільшення щитоподібної залози
Нам відомо про вагому роль щитоподібної залози для організму. Однак при впливі ряду факторів залоза може збільшуватися у розмірах, що діагностується як зоб.
Відповідно багатовузловий зоб - це патологічний процес, для якого є характерним збільшення щитоподібної залози у розмірах з формуванням окремих вузликів на ній.
У більшості випадків захворювання може не викликати симптомів.
Які фактори впливають на розвиток багатовузлового зоба?
Достеменно причини багатовузлового зоба не встановлені. Однак спеціалісти відзначають про зв'язок захворювання з тиреоїдитом Хашимото (аутоімунний розлад, що характеризується супутнім розвитком гіпотиреозу) та дефіцитом йоду в організмі.
За статистичними даними більшість випадків захворювання припадає на жінок літнього віку та осіб, які мають в сімейному анамнезі випадки зоба та генетичні зміни, які впливають на вироблення гормонів.
Не є виключенням коли багатовузловий зоб розвивається у рак щитоподібної залози.
Основні симптоми
Більшість багатовузлових зобів не викликають жодних скарг та можуть бути виявлені під час профілактичного огляду у лікаря.
При цьому на розвиток клінічної картини впливає і тип зоба. Наприклад, при токсичному багатовузловому зобу відбувається надмірне продукування гормонів щитоподібної залози, що супроводжуватиметься ознаками гіпертиреозу:
- зниження маси тіла при надмірному апетиті;
- прискорене серцебиття;
- тривожність;
- тремор рук;
- пітливість;
- підвищена чутливість до тепла.
У міру збільшення зоба додатково у хворого можуть виникати скарги на утруднене дихання та ковтання (дисфагія), відчуття “застряглої” їди в горлі та відповідно зовнішні прояви захворювання.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу та можливих ускладнень (насамперед, онкології) потребує проведення лабораторного дослідження крові (на рівень гормонів - ТТГ), УЗД щитоподібної залози з додатковою біопсією.
Щодо лікування, то враховуючи, що деякі багатовузлові зоби можуть бути токсичними, це означає надмірне вироблення гормонів щитоподібної видної залози (гіпертиреоз). Лікування даної форми зоба полягає у призначенні ліків, які зменшують продукування гормонів.
Також одним із методів лікування як токсичного, так і нетоксичного зоба є радіойодтерапія. Препарат сприяє зменшенню тканин щитоподібної залози.
Оперативне втручання буде доцільним при компресійних симптомах, коли великі багатовузлові зоби викликають проблеми з диханням або ковтанням.
Відмітимо, що зоби які не викликають скарг та не мають стрімкий ріст не лікуються, а просто потребують спостереження.
Важливо розуміти, що людина може мати багатовузловий зоб, не підозрюючи про це, оскільки він часто не викликає жодних симптомів. В інших же можлива поява симптомів, які впливають на повсякденне життя, наприклад, труднощі з ковтанням або розмовою. В обох випадках ключовим моментом є вчасне звернення до лікаря!