Гіперпролактинемія: основні причини підвищення рівня пролактину
Пролактин це гормон основною функцією якого є забезпечення лактації. Його рівень підвищується під час вагітності, з метою підготування жінки до годування грудьми. Для чоловіків продукування пролактину є важливим для забезпечення задовільного сперматогенезу. При впливі певних патологічних чинників та підвищення пролактину не пов'язаного з фізіологією, виникає порушення у вигляді гіперпролактинемії. Які симптоми та ймовірні фактори розвитку? З'ясуємо далі.
Гіперпролактинемія - це стан, що характеризується підвищеним рівнем гормону пролактину в крові.
При цьому синдром гіперпролактинемії включає симптомокомплекс, який викликаний посиненим продукуванням пролактину, з найбільш характерним проявом у вигляді розладу репродуктивної функції. Зазначимо, що окрім розвитку синдрому у жінок вікової категорії 25-40 років, випадки порушення існують і в чоловічої статі.
Відмітимо, що даний стан може бути як фізіологічною нормою, тобто виникати у період вагітності та лактації, так і бути ознакою патологічного процесу.
Які основні причини розвитку гіперпролактинемії?
В основі синдрому гіперпролактинемії покладено ряд порушень, від ендокринного до нервово-психічного генезу. Відповідно дане захворювання може виникати як окремий стан (первинна або ідіопатична гіперпролактинемія), так і бути ознакою іншого патологічного процесу (вторинна гіперпролактинемія).
До поширених причин гіперпролактинемії належать:
- новоутворення гіпоталамуса або ураження гіпофіза (пролактинома, аденома);
- приймання певних лікарських препаратів (протисудомні, антигістамінні);
- первинний гіпотиреоз;
- захворювання печінки, нирок (цироз печінки, ниркова недостатність);
- синдром полікістозних яєчників.
До фізіологічних факторів, які впливають на розвиток гіперпролактинемії відносять інтенсивні фізичні навантаження, зниження рівня глюкози в крові, частий стрес, період вагітності та годування грудьми, статевий акт. У такому випадку рівень пролактину самостійно й швидко повертається до норми.
Якими симптомами супроводжуватиметься синдром гіперпролактинемії?
Оскільки дане порушення може стосуватися, як жінок, так і чоловіків, до основних його проявів належить поява наступних симптомів:
- головний біль та погіршення зору;
- збільшення маси тіла;
- порушення МЦ;
- поява висипань на шкірі;
- депресивний стан;
- сексуальний розлад;
- проблеми з зачаттям (безпліддя);
- гірсутизм (надмірне оволосіння);
- виділення молока з сосків (при відсутності періоду лактації).
У чоловіків характерними ознаками гіперпролактинемії буде зниження лібідо, зовнішньо спостерігатиметься збільшення молочних залоз з можливою появою виділень (молока). При цьому відмітимо, що прояви синдрому у чоловічої статі не є такими вираженими й у більшості випадків діагноз встановлюється під час проведення обстеження. Причиною підвищеного продукування пролактину у чоловіків найчастіше є пролактинома (пухлина гіпофіза, яка продукує гормон).
Діагностика та тактика лікування
З метою встановлення та підтвердження діагнозу й причини яка його викликала, проводиться ряд обстежень:
- лабораторні аналізи крові (визначення рівня пролактину в крові та його добового ритму виділення, гормонів щитоподібної залози);
- КТ, МРТ голови;
- УЗД щитоподібної залози, яєчників.
Оскільки причин гіперпролактинемії є досить багато, хворий потребуватиме проведення комплексного обстеження всього організму. Наприклад, при підозрі на аденому гіпофіза додатково консультує офтальмолог з наступним оглядом очного дна.
При встановленні механізму розвитку захворювання лікар ендокринолог проводить відповідну терапію. Тактика лікування залежатиме від причини, що викликала підвищене продукування пролактину. Тобто першочергово усувається основне захворювання.
У більшості випадків проводиться медикаментозне лікування гіперпролактинемії у вигляді гормональної терапії, призначення препаратів для зниження виділення гормону.
Оперативне втручання є доцільним у разі розвитку великої пухлини гіпофіза або гіпоталамуса та ускладнень з її сторони.
З метою запобігання захворювання важливо слідкувати та контролювати свій гормональний фон та вчасно лікувати захворювання, що можуть спричинити гормональне порушення. А ще краще також дотримуватися методів їх профілактики.