Основні симптоми трихомоніазу, захворювання, що передається статевим шляхом
4 вересня відзначали Міжнародний день сексуального здоров'я. І однією з загроз даного елемента здоров'я, є захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Наразі розберемо одну з інфекційних патологій - трихомоніаз, а саме симптоми та методи лікування.
Трихомоніаз - це патологічний процес інфекційного генезу, збудником якої є паразит.
Трихомоніаз є однією з найпоширеніших виліковних інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
Які симптоми характерні при розвитку інфекції?
Насамперед відмітимо, що клінічна картина у чоловіків та жінок може відрізнятися.
Наприклад, до характерних скарг у жіночої статі відносять:
- свербіж, печіння та гіперемія в піхві та навколо неї;
- болюче сечовипускання;
- біль під час статевого акту;
- виділення з піхви, що мають досить неприємний запах, білого або зеленого забарвлення;
- біль внизу живота.
Вагітні жінки, які страждають на трихомоніаз, можуть мати вищий ризик передчасних пологів!
У чоловіків трихомоніаз може викликати печіння після еякуляції, білі виділення з пеніса, біль та/або печіння під час сечовипускання, а також набряк й почервоніння навколо головки статевого члена.
Клінічна картина розвивається від тижня до місяця після зараження збудником. Відповідно люди можуть бути носіями паразита протягом багатьох місяців, не підозрюючи про це.
Причини виникнення
Трихомоніаз викликається паразитом Trichomonas vaginalis, який може жити в спермі або вагінальних рідинах. Він поширюється під час різних видів сексу.
І якщо у чоловіків збудник зазвичай вражає уретру, то у жінок патологічний процес поширюється на вульву, піхву, шийку матки, уретру.
Як зазначалося вище основним методом зараження є статевий контакт. Рідше можливі випадки зараження через спільне використання особистих речей, наприклад рушників.
Дійсно, існують невеликі шанси зараження й іншими методами. До прикладу, зараження може відбутися, якщо ви з кимось ділитеся вологим одягом або рушником або при відвідуванні громадських басейнів, без належного очищення води.
До факторів ризику захворювання на трихомоніаз відносять:
- кілька статевих партнерів;
- наявність в анамнезі інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);
- попередній розвиток трихомоніазу;
- статеві контакти без презерватива.
Діагностика та тактика лікування
Діагностувати трихомоніаз, можливо провівши огляд статевих органів й лабораторні аналізи.
Також лікар може додатково переглянути зразок вагінальної рідини для жінок або мазок з уретри для чоловіків під мікроскопом.
Трихомоніаз легко лікується антибактеріальними препаратами. Однак важливо пройти повний курс лікування антибіотиками, а не покидати терапію одразу після усунення симптомів. Щоб запобігти повторному зараженню, необхідно лікувати всіх статевих партнерів одночасно.
Надалі після завершення лікування лікар повторно перевірить пацієнта на трихомоніаз. Повторний тест через два тижні-три місяці після лікування дасть можливість переконатися, що інфекція зникла і що не відбулося повторного зараження.
Пам'ятайте, що навіть після завершення лікування та усунення трихомоніазу, ризики зараження інфекцією все одно зберігаються.
Зменшити ризик зараження можливо правильно користуючись презервативами під час кожного статевого акту.