Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Рециркуляторы

Неонатальний сепсис: основні симптоми інфекції у новонароджених

Неонатальний сепсис: основні симптоми інфекції у новонародженихНеонатальний сепсис - це патологічний процес, що виникає як ускладнення будь-яких інфекційних процесів та являє собою загрозливий стан для життя новонароджених. 

Сепсис у новонароджених та його види

Даний патологічний процес в залежності від часу виникнення класифікують на ранній сепсис, що виникає до трьох днів життя, та пізній - з четвертого дня життя. 
За статистичними даними у більшості випадків захворювання розпочинається в першу добу життя, рідше через дві-три доби. 
 
Так ранній сепсис має прямий зв'язок з передаванням патогенних збудників від матері до дитини, а саме через кров чи плаценту. Тобто зараження відбувається від інфікованої матері або при наявності в неї висхідної інфекції в шийці матки, коли плід проходить через пологові шляхи. 
 
Також до факторів ризику при ранньому сепсису, окрім інфекції сечових шляхів у матері, належать передчасні пологи, ранній розрив плідного міхура, висока температура тіла у матері.
 
Збудниками раннього сепсису найчастіше виступають стрептококи, стафілококи, кишкова паличка.

Розвиток пізнього сепсису, а саме його початок варіюється в часовому проміжку від четвертого дня після народження до трьох місяців (90 днів). При цьому інфікування вже відбувається з навколишнього середовища. Збудниками можуть виступати ряд патогенних мікроорганізмів, від стафілокока, стрептококу, кишкової палички до клебсієли, кандидозу. 
 
Факторами ризику, що підвищують розвиток пізнього неонатального сепсису є:
  • порушення зі сторони ШКТ;
  • недоношеність;
  • катетеризація сечового міхура, центральних вен (понад два тижні) та наявність носової канюлі.

Якими симптомами супроводжується розвиток неонатального сепсису?

Початок сепсису не має специфічних проявів, що відрізняються в залежності від різних збудників. Спостерігається раптове зниження активності, погане смоктання грудей, критичне зниження маси тіла, коливання температури тіла (від гіпертермії до гіпотермії), апное, брадикардія. 

Поява згодом специфічних ознак, вже може клінічно вказати на тип збудника:
  1. Розвиток пневмонії: внутрішньоутробна, коли дитина народжується вже в тяжкому стані та потребує вентиляційної підтримки та коли дитини заражається збудником, що уражає легені під час проходження пологовими шляхами матері.
  2. Порушення зі сторони серцево-судинної системи: легенева гіпертензія, гіпоксемія, брадикардія.
  3. Гіпер- або гіпоглікемія, жовтяниця, ацидоз.
  4. Неврологічні порушення, насамперед розвиток менінгіту, що супроводжується судомами, ригідністю м'язів потилиці, дратівливістю та порушенням свідомості, комою.

Діагностика та лікування сепсису у новонароджених

Встановлення діагнозу базуватиметься на проведенні ряду лабораторних та інструментальних методів дослідження. Оскільки клінічні ознаки можуть вказувати на перебіг інших порушень в організмі. До основних методів діагностики належить проведення посіву крові та сечі, люмбальної пункції.
 
Тактика лікування полягатиме в проведенні антибактеріальної терапії, в залежності від типу збудника та виду сепсису; санації гнійних вогнищ; симптоматичної терапії (дезінтоксикація, імунокорекція, відновлення електролітного та балансу, усунення зневоднення) для підвищення захисних сил організму. 
 
Додатково при показаннях застосовується серцево-легенева підтримка, парентеральне харчування, переливання препаратів крові. Стан та всі життєві показники пацієнта цілодобово контролюється.
 
Відмітимо, що окрема роль в запобіганні розвитку неонатального сепсису належить саме проведення профілактики зараження стрептококом групи B саме зі сторони матері.

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм