Поліомієліт: основні симптоми та наслідки

У зв'язку з останніми подіями в Україні, коли внаслідок захворювання на поліомієліт розвинувся параліч у півторарічної дитини, в котрий раз акцентувалася увага на необхідності вакцинації проти даного недугу. Тому розберемо детальніше симптоми поліомієліту та його механізм розвитку.

Поліомієліт - це патологічний стан інфекційного генезу, що супроводжується ураженням в першу чергу нервової системи. Захворювання є рідкісним явищем завдяки охопленням вакцинацією. Однак перший тип поліомієліту, серед чинних трьох, все ще є активним. Так спалахи інфекції виникають на територіях де населення не вакцинується не маючи доступу до препаратів, або добровільно відмовляються від щеплення. 
 

Найбільш вразливими до збудника поліомієліту є діти віком до п'яти років, саме тому перше щеплення проти захворювання проводиться в перші дні життя дитини. 

Зараження відбувається при прямому контакті з хворою людиною або через заражену їжу, воду: повітряно-крапельний та фекально-оральний шлях передачі.

У більшості пацієнтів захворювання має безсимптомний перебіг, що звісно надалі знижує шанси на одужання та спричиняє поширенню захворювання. 

Надалі виникатимуть скарги у вигляді:

Даний перебіг поліомієліту має назву непаралітичний поліомієліт.

При тяжкому ж протікання хвороби виникають наступні ускладнення:

На жаль у кожного з двохсот дітей, що перехворіли на поліомієліт розвивається параліч. Оскільки захворювання може супроводжуватися серйозним ураженням зі сторони центральної нервової системи. При цьому параліч може виникнути стрімко у будь-якій ділянці тіла, без відновлення функції м'язів та нервових закінчень після одужання, навіть в дихальній мускулатурі, що призводить до летального результату.

Специфічного лікування проти поліомієліту не існує, тому проводиться симптоматична терапія у вигляді знеболювальних, фізіотерапії та полегшення дихання шляхом апарату ШВЛ.
 

Основний захист від такого небезпечного захворювання як поліомієліт існує у вигляді вакцинації! Вона проводиться шістьма дозами препарату упродовж життя (від 2 місяців життя дитини - 1 доза до 14 років - 6 доза). Так перша доза є живою інактивованою вакциною, що проводиться в перший рік життя дитини та вводиться шляхом ін'єкції. Всі інші, що проводяться в 18, 20 місяців та 14 років є живою вакциною. Вакцина містить ослаблений вірус та закапується в рот.
 

Вакцинація проводиться згідно з Національним календарем щеплень. Направлення дає сімейний лікар або педіатр, тому не варто зволікати та піддавати ризику здоров'я дитини.