Проведення серцево-легеневої реанімації в умовах високих ризиків зараження коронавірусом

Основним механізмом передачі COVID-19 є респіраторний, коли інфіковані виділення виділяються безпосередньо від пацієнта, або при його дотику до забруднених (інфікованих) поверхонь, а потім – до свого обличчя, носа або очей, однак такий спосіб не вважається основним шляхом поширення вірусу.

Передбачається, що найбільш заразним хворий стає на піку прояву симптомів. Не виключене зараження й до появи проявів захворювання.

Чи можливо заразитися COVID-19 при виконанні СЛР?

Ситуація з коронавірусом стрімко розвивається, відповідно й ризики зараження відрізняється від місця до місця.  Рекомендовано проведення серцево-легеневої реанімації зі штучною вентиляцією легень кваліфікованими спеціалістами. 

А тому випадку якщо швидка ще не прибула, реанімаційні дії проводяться до їх приїзду.

Якщо людина, яка надає допомогу не хоче робити штучне дихання незнайомцю або турбується, що він хворіє COVID-19, як альтернативу можна виконувати тільки серцеву реанімацію.  У такому випадку масаж серця робиться безперервно, до приїзду швидкої, щоб до головного мозку поступало більше крові. Навіть не зважаючи на те, що кров при цьому буде недостатньо насиченою киснем, вона швидко потраплятиме до мозку.

У багатьох випадках непрямий масаж серця настільки ж ефективний, як і повноцінна серцево-легенева реанімація, і набагато результативніше бездіяльності.

Як оцінити стан постраждалого та виявити необхідність у проведенні реанімаційних дій?

Реакцію можливо оцінити шляхом струшування людини та крику.  При цьому звертається увага на дихання. 

З метою звести до мінімуму ризик зараження, не наближайте своє обличчя до ротової порожнини / носа потерпілого. 

При можливості на рот та ніс потерпілого перед виконанням компресії грудної клітки прикладається тканина.  Це може знизити ризик поширення вірусу повітряно-крапельним шляхом під час здавлювання грудної клітки.  Після проведення штучної вентиляції легенів необхідно якомога швидше вимити руки та продезінфікувати антисептичним засобом.  Надалі потрібно звернутися в місцеві органи охорони здоров'я, щодо скринінгу після контакту з людиною з підозрою на інфекцію або підтвердженим COVID-19. 

Медичні працівники завжди повинні використовувати ЗІЗ для аерозоль-генеруючих процедур (компресія грудної клітки, забезпечення прохідності дихальних шляхів і вентиляція легенів) під час реанімації. При проведенні дефібриляції, після завершення процедури дефібрилятор протирають дезінфікуючим засобом.  Знезараження проводиться в рукавичках, а після руки миються водою з милом або обробляються антисептиком на спиртовій основі. 

При наданні допомоги дитині важливо пам'ятати, що дуже часто у дітей (особливо у немовлят) причиною зупинки серця можуть бути проблеми з дихальними шляхами. Відповідно висновки, що СЛР може проводитися без штучного дихання в цьому випадку не застосовуються. Це стосується і постраждалих від утоплення.

Тому найефективнішим методом реанімації є непрямий масаж серця в комбінації зі штучним диханням. 

Необхідно пам’ятати, що проведення серцево-легеневої реанімації може стати вирішальним фактором у подальшій долі людини, тобто чи виживе вона чи ні.

Для того, щоб визначити наявність дихання, необхідно уважно прослідкувати рухи грудної клітки та наблизившись максимально близько прослухати дихання. У разі відсутності ознак дихання – негайно викликається швидка та починається виконуватись непрямий масаж серця. Навіть, якщо виникають сумніви у відсутності дихання реанімаційні заходи також проводяться.

Варто позбутися думки та страху про заподіяння шкоди постраждалому під час проведення СЛР, тим самим залишатись осторонь. Шанси врятувати життя людині набагато вищі, чим завдати ускладнень. 

Автор: Наталія Холявицька