Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Рециркуляторы

Гельмінтоз: симптоми та особливості профілактики

Гельмінтоз: симптоми та особливості профілактикиВиникнення гельмінтозу у дітей можна досить просто пояснити: діти все тягнуть до рота, і брудні руки не являються виключенням.  Але навіть кожен третій дорослий хоча б раз у своєму житті стикався з таким захворюванням як гельмінтоз. Тому розберемо шляхи попадання паразитів в організм та основні профілактичні методи.

Гельмінтоз– це патологічний стан, який викликається різного роду паразитарними червами (гельмінтами). Належить до патологій інфекційного характеру.

Класифікація

Існують наступні основні форми гельмінтозу:

Ентеробіоз: інфекційне захворювання, збудником якого є дрібна нематода – людський гострик. Являється хворобою «брудних рук», тому найчастіше виникає при недотриманні правил гігієни після відвідування туалету.
Паразити розповсюджуються в сліпій кишці, нижньому відділі тонкого кишківника та на початку ободової кишки. Самки здатні опускатися до прямої кишки. Тому відповідно хворий буде скаржитися на свербіння в задньому проході, промежині, біль в животі який має локалізований характер.

Аскаридоз: викликається круглими гельмінтами – аскаридами, які здатні паразитувати, не тільки в кишківнику людини, але і по всьому організму: органи дихання, печінка, серце, мозок. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом (наприклад, через немиті овочі та фрукти). Проявляється у вигляді нудоти, блювоти, больовими відчуттями в животі, закрепу з періодичною діареєю. Можлива поява ознак по типу ГРВІ, при міграції паразитів в органи дихання.

Лямбліоз: збудником є лямблії, які паразитують в тонкому кишківнику. Характерними проявами є нудота, болі в животі, метеоризм та діарея.

В залежності від фази протікання захворювання виділяють:
  • гостру стадію гельмінтозу: триває від тижня до трьох місяців, та проявляться у вигляді алергічної реакції та токсичного ураження. Відбувається пошкодження внутрішніх органів й при відсутності своєчасного лікування наступає хронічний перебіг захворювання;
  • хронічну стадію: клінічні прояви даної стадії залежатимуть від виду паразита та області його розташування. Найчастіше скарги починають виникати на початку розмноження паразитів: від симптомів інтоксикації до запальних процесів в органах.

Загальні симптоми, які можуть свідчити про наявність паразитів в організмі

  • біль в області живота;
  • астено-невротичний синдром (підвищена нервозність, збудженість, гризіння нігтів);
  • головний біль та біль в суглобах;
  • слабкість та постійна сонливість;
  • низький рівень вітамінів (гіпо- авітаміноз), анемія;
  • «брудний» відтінок шкірних покривів;
  • темні кола під очима та синюшність в області носо-губного трикутника;
  • свербіж шкіри, анального отвору;
  • втрата ваги, внаслідок порушення роботи ШКТ;
  • випадіння волосся та ламкість нігтів.

Як відбувається зараження?

Найчастіше паразити потрапляють в організм через забруднену воду або їжу. Тому заразитися можливо при вживанні некип’яченої води, ковтання води під час купання в басейні або річці, через брудні руки, немиті овочі та фрукти або внаслідок поганої термічної обробки харчових продуктів. Діти можуть заразитися граючись на дитячих майданчиках або при контакті с тваринами.

Діагностика та лікування

Внаслідок постійного пересування гельмінтів виявити їх досить складно. Тому важливо провести ряд обстежень, які містять призначення у вигляді копрологічного обстеження та імуноферментного аналізу (виявлення антитіл до гельмінтів в крові).

Основним методом лікування являється призначення протигельмінтних препаратів в індивідуальному дозуванні.

Також попередньо призначаються:
  • ентеросорбенти;
  • антигістамінні;
  • гепатопротектори, для захисту печінки;
  • жовчогінні.

Профілактика

Основою профілактика гельмінтозу є дотримання правил гігієни, контролювання процесу приготування їжі з обов’язковою термічною обробкою продуктів та відповідно ретельне миття овочів й фруктів.

Також рекомендовано проходить систематичний курс профілактики гельмінтів зі вживанням відповідного препарату. Вид препарату, дозування та час профілактики повинен вказати лікар. 

Автор: Наталія Холявицька
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм