Які симптоми ураження слізних та слинних залоз?

Синдром Шегрена являє собою патологію, аутоімунного ґенезу, що супроводжується ураженням залоз, які відповідають за продукування слини та сліз.

Нагадаємо, що в нормі дія імунної системи направлена на атакування чужорідних агентів. Однак за певних обставин виникає збій і система починає «нападати» на організм, помилково сприймаючи його за чужорідний матеріал. Як наслідок це призводить до ураження здорових тканин та розвитку аутоімунного розладу.

В залежності від причини виникнення розрізняють первинну форму синдрому Шегрена, коли в анамнезі не має іншого аутоімунного захворювання та вторинну – діагностується при наявності іншого аутоімунного розладу. Відмітимо, що перебігом первинна форма має більш агресивний перебіг.
 

За статистичними даними більшість випадків припадає саме на жінок, особливо в періоді постменопаузи (40+).

І якщо вищевказані скарги є більш поширеними, не є виключенням коли синдром уражає весь організм. Це характеризуватиметься болем та набряком у суглобах, сухістю піхви у жінок, сухістю шкірного покриву, появою висипань. Також виникатиме швидка стомлюваність, тривалий сухий кашель.

Достеменно невідомо, яка сама конкретна причина чи тригер розвитку синдрому Шегрена. 
 

Хоча за думкою спеціалістів присутні інші аутоімунні розлади, і сімейна історія цього захворювання, суттєво підвищує ризик розвитку синдрому.

До прикладу, первинний синдром Шегрена виникає без відомого тригера або причини.

Інші ж порушення викликають вторинну форму синдрому, особливо інші аутоімунні захворювання (посріатичний артрит, ревматоїдний артрит) та деякі вірусні інфекції (гепатит С, цитомегаловірус).

Для діагностування синдрому Шегрена не існує спеціального діагностичного тесту, оскільки виниклі симптоми є узагальненими. Тому проводиться ряд обстежень, серед яких фізикальний огляд, аналіз даних анамнезу, лабораторні дослідження крові. За необхідності можливе проведення біопсії губи, очні тести (тест на сльозотечу Ширмера). Також може бути призначено спеціальне рентгенівське дослідження слинних залоз, яке називається сіалограма. Пацієнтові знадобиться консультація декількох фахівців, в тому числі офтальмолога, стоматолога, ревматолога та ін..
 

Ліків проти синдрому Шегрена не існує, але дії лікаря будуть спрямовані на полегшення симптомів. До прикладу, для усунення дискомфортних відчуттів в очах застосовують очні краплі, які замінюють зволоження. Оперативне втручання, а точніше хірургія сухих очей полягає в закритті деяких або всіх слізних проток, щоб довше тримати природні сльози в очах.

Збільшити вироблення слини допоможуть також спеціальні препарати. Додатково лікарі можуть запропонувати жувати гумку, пити воду протягом дня або смоктати крижані чіпси, щоб допомогти зволожити рот.
Дріжджові інфекції в ротовій порожнині слід лікувати протигрибковими препаратами.

При долученні до патологічного процесу суглобів, рекомендується призначення нестероїдних протизапальних препаратів. Сильно виражені симптоми можуть потребувати приймання імунодепресантів або кортикостероїдів. 

При відсутності вчасно проведеної терапії синдром Шегрена може призвести до ряду ускладнень, в тому числі які можуть становити загрозу для життя. Так є підвищений ризик розвитку лімфоми, раку лімфатичної системи.