Стома: основні причини формування отвору в черевній порожнині

Функція стоми полягає у виведенні відходів з організму через отвір у черевну порожнину. Загалом стоми обходять відходи (стілець або сеча) організму людини з кишківника або сечового міхура до зовнішнього пристрою для збору.

Показанням до формування стоми є видалення частини кишківника або сечового міхура та необхідність у їх загоєнні. 

Стоми можуть бути постійними або тимчасовими. До прикладу, якщо у людини є остаточно пошкоджений орган, їй, швидше за все, знадобиться постійно сформований отвір. Однак, якщо частина кишківника просто потребує деякий час загоєння може знадобитися тимчасова стома.

Залежно від процедури створення розрізняють декілька видів стом. До прикладу колостома створюється з частиною товстої кишки, в обхід прямої кишки. Показанням до даного типу операції може бути рак товстої або прямої кишки, травма або закорковування товстої кишки.

Уростома проводиться при пошкодженні сечового міхура. Вона створює стому, яка з’єднується з трубками, які несуть сечу до сечового міхура людини. Це перенаправляє сечу з довіреного джерела в мішок або пакет для збору. Ілеостома створюється за допомогою тонкої кишки, щоб відходи могли обходити товсту та пряму кишки. Це найпоширеніший тип тимчасової стоми, але вони також можуть бути постійними. Ілеостома може знадобитися при наявності хвороби Крона, виразкового коліту або раку кишківника.

Показаннями до ілеостоми може бути непрохідність кишківника, абсцес, мегаколон, ішемічна хвороба кишківника.

Людині може знадобитися уростома, якщо її сечовий міхур не працює належним чином внаслідок розвитку раку сечового міхура, вроджених дефектів, хронічного запального процесу.

Оперативне втручання з виведення стоми проводиться під загальною анестезією.

Стома створюється коли лікар витягує частину тонкої або товстої кишки на поверхню шкіри та пришиває її до отвору в черевній порожнині. Кишковий кінець спорожняє відходи в стомний мішечок, який прикріплюється до стоми. Так коли кишківник рухається, повітря та відходи (фекалії) виходять через стому. Оскільки людина не може контролювати, коли це станеться, невеликий одноразовий мішок (мішок для стоми) одягається поза тілом для збору будь-яких відходів. Пакети для стоми мають клей на звороті, щоб вони міцно прилипали до шкіри. Це забезпечує герметичність системи та захист від запаху. Зазвичай під одягом пристрою не видно.

Зовні стома кругла, червона та волога. Після її формування лікар надасть всі необхідні рекомендації по її догляду.

Як зазначалося вище стома може бути як тимчасовою, так і на постійній основі. Якщо стома є тимчасовою, операція для її відновлення зазвичай виконується через три місяці або рік після первинної операції. 

Загалом після оперативного втручання пацієнт може стикнутися з певними ускладнення. З найбільш частими негативними наслідками є подразнення шкіри (спричинена клеєм), непрохідність кишківника, протікання пристрою, зміщення стоми всередину, відмирання тканин та ін..

Звісно, що після оперативного втручання необхідно кілька тижнів  уникати інтенсивної діяльності та дотримуватися дієти, що дасть можливість адаптувати тіло до змін. Питання харчування при наявності стоми досить актуальне. Загалом при одужанні можливо вводити у раціон різні продукти, однак потрібно робити це повільно. Адже можливі проблеми з перетравлення деяких харчів. 

Згодом стома загоюватиметься. І необхідно дотримуватися всіх необхідних рекомендацій аби це відбувалося. 

Наявність стоми може стати великою зміною в житті, однак після одужання людина може відновити майже всі свої звичні дії.
 

Як правило, людина може доглядати за своєю стомою вдома самостійно або за допомогою опікуна. Вони також можуть зв’язатися зі своїм лікарем, щоб отримати додаткові поради чи вказівки щодо догляду за стомою.