Пролежні: методи лікування та профілактика виразок на шкірі
Відсутність можливості змінювати положення тіла протягом тривалого часу небезпечне появою пролежнів на шкірі. Пролежні поширені серед людей похилого віку та в осіб, які мають обмежену рухливість.
Пролежні — це патологічний стан, що супроводжується формуванням виразок (відкритих ран) на шкірі внаслідок тривалого тиску на певну ділянку тіла. У результаті зменшення кровотоку в цих областях призводить до пошкодження та відмирання тканин. Найчастіше до ділянок ураження підлягають стегна, сідниці, спина. Тобто це ті частини тіла, де шкіра покриває кістки.
Порушенню можливо запобігти переходячи на нове положення принаймні кожні 2 години.
Захворювання має поетапний розвиток. Тому якщо на першій стадії шкіра змінює колір, але не пошкоджена, то на вже на другій – спостерігається формування рани, з якої може витікати гній.
На третьому етапі розвитку пролежня, ураження зазнає й жировий шар. Згодом патологічний процес поширюється на м’язи, суглоби та кістки. У деяких випадках пролежні можуть бути небезпечними для життя.
Характерні ознаки
Одразу зауважимо, що клінічна картина пролежнів залежатиме від стадії їх розвитку.
- Шкіра змінюється за кольором.
- Поява відчуття печіння та свербежу.
- Уражена ділянка шкіри м’якша або твердіша за навколишній шкірний покрив.
- Поява некрозу або змертвілої тканини, яка виглядає чорною.
Якщо до виразки приєднується лихоманка, виділення гною, неприємний запах, гіперемія це свідчитиме про розвиток інфекції.
Основні причини
В основі розвитку пролежнів покладений тривалий тиск на тканини. Тиск знижує або припиняє приплив крові до шкіри. Відсутність кровотоку може спричинити розвиток травми від тиску вже через дві години. Клітини зовнішнього шару шкіри починають відмирати, що і призводить до появи пролежнів.
Переважно це виникає при постійному лежанні на певній частині тіла. Це може бути спричинено прикутістю до ліжка на тлі перенесеного оперативного втручання чи захворювання.
Також пролежні можуть виникнути при порушенні кровообігу, подразненні шкіри сечею або фекаліями, надмірна вологість, тертя шкіри.
Зауважимо, що люди похилого віку піддаються більшому ризику, оскільки вони частіше мають тендітну шкіру та проблеми з рухливістю. Також стикнутися з пролежнями можуть особи з ожирінням, нетриманням сечі та порушення роботи кишківника, курці, ті хто має в анамнезі хронічні хвороби (наприклад, цукровий діабет, атеросклероз, хворобу Паркінсона).
Діагностика та тактика лікування
Перед початком лікування пролежнів лікарю важливо оцінити виразку з урахуванням її глибини та розміру, об’єму відмерлої тканини, наявністю інфекції тощо.
Додатково можливе проведення біопсії та аналізу рідини з джерела ураження.
Відповідно від стадії ураження обиратиметься і тактика лікування. Насамперед важливо прискорити процес загоєння ранової поверхні.
Загальні методи лікування включатимуть усунення інфекції за допомогою застосування антибіотиків (в/в, місцево, перорально), нестероїдних протизапальних й знеболювальних, проведення перев’язок. Також хворому необхідно часто змінювати положення, зменшити тертя та впливу вологи, застосовувати спеціальні подушки для зменшення тиску.
Виразки 3 та 4 стадії потребують хірургічного втручання. Одним із методів хірургічного відновлення є використання прокладки з м’язів, шкіри чи іншої тканини для покриття рани та амортизації ураженої кістки. Це називається клаптева операція. Також хірургічно лікар видалятиме змертвілі тканини.
Зменшити ризики розвитку пролежнів можливо:
- змінюючи положення в ліжку кожні 2 години;
- обираючи вільний одяг з натуральних тканин;
- перебуваючи в інвалідному візку положення краще змінювати кожні 15 хвилин;
- використовуючи допоміжні засоби у вигляді подушок або матраців, які допомагають зменшити тиск;
- правильно харчуючись та проводячи дозовані фізичні вправи;
- відмовившись від шкідливих звичок, які впливають на стан судин та спричиняють порушення кровообігу.
Загалом процес загоєння залежатиме від стадії виразки. Тому чим раніше розпочати лікування пролежнів, тим сприятливішим буде результат.