Медицинский портал 
Статьи Хирургия Основні симптоми кишкової псевдонепрохідності
Статьи Хирургия Основні симптоми кишкової псевдонепрохідності
Основні симптоми кишкової псевдонепрохідності
Синдром Огілві - це патологічний стан, гострої форми який супроводжується значним розширенням товстої кишки та належить до типу псевдонепрохідності. Він виникає раптово, зазвичай після хвороби, травми або операції.Загалом кишкова псевдонепрохідність створює відчуття, ніби щось фізично блокує кишківник. Але фізичний фактор, типу пухлини відсутній. Насправді при синдромі Огілві виникає раптовий параліч товстої кишки, без видимої на те причини.
Проблема синдрому полягає в моторній системі товстої кишки. Так кишка перестає рухати їжу, дозволяючи їй накопичуватися всередині та спричиняти розширення стінок.
За статистичними даними більшість випадків порушення припадає на осіб похилого віку (середній вік 60 років), які мають в анамнезі кілька основних захворювань. До прикладу перенесені оперативні втручання, серцево-судинні захворювання, тяжкий перебіг інфекційного процесу.
Характерні ознаки
Симптоми виникають коли в товстій кишці починає накопичуватися частково переварена їжа та гази. Внаслідок цього виникатимуть наступні скарги:
- больові відчуття в животі;
- метеоризм та відчуття сильного розпирання живота;
- відсутність апетиту;
- нудота та блювання;
- лихоманка;
- розлад травлення (діарея або закреп).
Основні причини
Достеменно невідомо, що саме є причиною синдрому. Спеціалісти відмічають, що спровокувати порушення може дисфункція вегетативної нервової системи. Це саме та частина нервової системи, яка контролює мимовільні рухи м’язів, що регулюють роботу кишківника (перистальтику). До факторів, які ймовірно сприяють цьому можна віднести:
- перенесене оперативне втручання;
- інфаркт;
- застійна серцева недостатність;
- розвиток інфекційного процесу;
- дихальна недостатність;
- неврологічні захворювання;
- онкологія;
- порушення обміну речовин;
- приймання певних лікарських препаратів (наприклад, кортикостероїди, опіоїди, імунодепресанти).
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу можливе на основі проведення ряду діагностичних тестів, серед яких рентгенографія з використанням контрасту.
Тактика лікування залежатиме від стадії розширення товстої кишки та ризиків ускладнення.
Досить часто синдром Огілві проходить сам по собі або за допомогою підтримуючої терапії. Але лікарське втручання також може бути необхідним. Це переважно спричиняється занедбаним перебігом порушення, коли синдром залишається нерозпізнаним занадто довго і продовжує погіршуватися. За потреби лікар може призначити медикаментозне лікування та процедури, які будуть направлені на декомпресію товстої кишки (наприклад, коноскопічна декомпресія, ін’єкція неостигміну – активатору м’язів).
Додатково необхідним буде усунути основні захворювання, припинити приймання ліків, що можуть вплинути на порушення, підтримувати гідратацію.
При відсутності вчасного лікування існують ризики ішемії (порушення кровопостачання), перфорації, сепсису. Саме розвиток перфорації чи некрозу є показанням до проведення оперативного втручання з видалення ураженої частини товстої кишки. Зауважимо, що сформована колостома може бути й тимчасовою.
Важливо розуміти, що раннє розпізнавання захворювання є ключовим для запобігання серйозних ускладнень! Тому при появі вищевказаних симптомів на постійній основі потрібно звернутися за консультацією до лікаря.
-
Аллергология
-
Андрология
-
Акушерство, гинекология
-
Гастроэнтерология
-
Дерматовенерология
-
Диетология и питание
-
Здоровый образ жизни
-
Иммунология
-
Инфекционные заб.
-
Кардиология
-
Косметология
-
Медицинское право
-
Наркология
-
Неврология
-
Онкология
-
Отоларингология (ЛОР)
-
Офтальмология
-
Психотерапия
-
Пульмонология
-
Ревматология
-
Педиатрия
-
Стоматология
-
Терапия
-
Травматология
-
Узи-диагностика
-
Урология
-
Фитотерапия
-
Хирургия
-
Эндокринология
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "МОЗ: нові напрями розвитку медсестринства в Україні")
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "МОЗ: обговорення ключових напрямків роботи нового проєкту «Реабілітація в Україні»")
