Діафрагмальна грижа: основні симптоми та методи лікування
На початку нагадаємо, що діафрагма відділяє серце та легені від органів черевної порожнини (шлунок, кишківник, селезінка і печінка). Це так звана м’язова перегородка.
Діафрагмальна грижа – це порушення, що характеризується потраплянням органів черевної порожнини (декількох) в грудну клітку поблизу легень через дефект у діафрагмі.
Діафрагмальна грижа може бути присутньою як при народженні, так і виникнути в більш дорослому віці. В обох випадках це завжди причина надання невідкладної медичної допомоги.
Основні причини
Якщо вроджена діафрагмальна грижа виникає внаслідок аномалії розвитку діафрагми під час формування плоду, то набута форма захворювання зазвичай є результатом травми (тупого або проникаючого поранення). Прикладом даного типу травм є ДТП, ножові чи вогнепальні поранення. Також проведення оперативного втручання на грудній клітці чи черевній порожнині може спровокувати розвиток порушення.
Відмітимо, що більшість вроджених діафрагмальних гриж є ідіоматичними, тобто їх причина невідома. Спеціалісти відмічають, що спровокувати порушення можуть ряд факторів, від генетичних аномалій до впливу навколишнього середовища. Також під час розвитку дитини в утробі матері діафрагма розвинена не повністю. Через це такі органи, як шлунок, тонка кишка, селезінка, частина печінки, нирки можуть займати частину грудної порожнини.
Характерні ознаки
- Утруднене дихання.
- Тахіпное (прискорене дихання), коли легені намагаються компенсувати низький рівень кисню в крові та починають швидше працювати.
- Ціаноз шкіри, що знову таки пов’язано з недостатністю кисню в крові.
- Тахікардія (прискорене серцебиття).
- Живіт виглядає менш опуклим та випинаючим, ніж потрібно.
- Під час огляду простежуються кишкові шуми в ділянці грудей.
Варто відзначити, що на перебіг клінічної картини впливатиме розмір грижі, причина її появи та залучення інших органів. Так немовлята, народжені з діафрагмальною грижею, зазвичай мають маленькі, недорозвинені легені та низький рівень кисню в крові, оскільки переміщені органи черевної порожнини тиснуть на легені. Також це викликає труднощі з годуванням та спричиняє відставання в розвитку внаслідок цього.
Діагностика та тактика лікування
Досить часто встановити порушення вдається ще до моменту народження дитини, під час УЗД. Після народження під час фізикального огляду лікар звертає увагу на характерні прояви захворювання та додатково проводить необхідні обстеження. Наприклад, рентгенографія, УЗД, КТ та МРТ, лабораторні дослідження крові.
Щодо тактики лікування, то як вроджені, так і набуті діафрагмальні грижі потребують термінової операції. Вона полягатиме в переміщенні органів черевної порожнини з грудної клітки назад у черевну порожнину. Надалі лікар хірург усуває уражену ділянку в діафрагмі.
Можливі випадки, коли операція проводиться вже через дві-три доби після пологів.
На жаль на сьогодні не існує відомого способу запобігання діафрагмальної грижі. Тому вагому роль у вчасному виявленні проблеми відіграє ранній і регулярний допологовий огляд під час вагітності.
В дорослому віці варто бути обережним аби запобігти нещасним випадкам та уникнути травм.