Ішемічний коліт: основні симптоми запалення товстої кишки

Ішемічний коліт або ішемія брижової артерії – це патологічний стан, що характеризується розвитком запального процесу у товстій кишці.
Механізм розвитку захворювання полягає у порушеному кровопостачанні до товстої кишки. Даний стан може спричинити атеросклероз (накопичення бляшок всередині артерій). Ішемічний коліт вражає переважно слизову оболонку товстої кишки, зазвичай в одній її частині. Якщо ураження триває довше та має тяжчий перебіг, то і товста кишка зазнає глибшої шкоди.
За статистичними даними більшість випадків запалення трапляються серед людей вікової категорії 60+. Хоча при цьому порушення може виникнути у будь-якому віці.
Захворювання брижових судин може мати гострий та хронічний перебіг. При цьому гострий ішемічний коліт є невідкладним медичним станом та потребує швидкого лікування.
Основні причини
Як зазначалося вище ішемічний коліт виникає на тлі порушеного кровообігу до товстої кишки. Затвердіння однієї або кількох брижових артерій може спричинити раптове зниження кровотоку, що також називається інфарктом. Артерії можуть затвердіти, коли всередині їх стінок накопичуються жирові відкладення (бляшки). Також блокувати брижові артерії та зупиняти або зменшувати кровотік можуть тромби, які найчастіше виникають в осіб з порушенням серцебиття.
До факторів, які можуть вплинути на розвиток захворювання відносять наступні стани:
• вікові фактори (ризики зростають з віком);
• цукровий діабет;
• застійна серцева недостатність;
• низький артеріальний тиск;
• хронічний закреп з каловими застійками;
• перенесення оперативних втручань на аорті;
• приймання певних лікарських препаратів.
Характерні ознаки
1. Больові відчуття в животі, що можуть виникати після їжі. Або ж біль може виникати раптово та відчуватися як спазм шлунку.
2. Кров у калі.
3. Нудота та блювання.
4. Втрата апетиту.
5. Зниження температури тіла.
6. Діарея.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі аналізу даних анамнезу, фізикального огляду та ряду діагностичних тестів. Вони включатимуть призначення УЗД, лабораторних досліджень крові та калу, брижової ангіографії, КТ, колоноскопії.
Відзначимо, що ішемічний коліт важко діагностувати, враховуючи схожість клінічної картини з іншими запальними процесами кишківника (наприклад, виразковий коліт чи хвороба Крона).
Тактика лікування обиратиметься залежно від перебігу захворювання. Так легкі випадки можна усунути за допомогою дотримання рідкої дієти, гідратаційної терапії (в/в) та проходження антибактеріальної терапії. Лікар припинить будь-які ліки, що сприяють ішемічному коліту.
Гострий ішемічний коліт потребує надання невідкладної медичної допомоги. Пацієнтові можуть призначити медикаментозну терапію, що включатиме тромболітики, вазодилататори (розширюють брижові артерії) та оперативне втручання, що полягатиме в усуненні закорковування судини.
При відсутності вчасного лікування ішемічний коліт небезпечний високими ризиками розвитку гангрени, тобто відмирання тканин кишки. У цьому випадку пацієнтові може знадобитися хірургічне втручання для видалення мертвої тканини.
Також існують ризики появи сепсису, перитоніту чи перфорації.
Статистика говорить про те, що більшість людей із хронічним ішемічним колітом можна успішно лікувати за допомогою медикаментів та хірургічного втручання. Однак проблема може повернутися, якщо спосіб життя не зміниться. Адже так артерії й далі можуть продовжувати тверднути.