Фіброз печінки: основні симптоми формування рубців на органі

Фіброз печінки – це патологічний процес, що характеризується формуванням рубців на печінці. 

Відповідно це впливає на порушення функціонування органу. Фіброз є першою стадією рубцювання печінки. Відзначимо, що деякі з них можуть бути вилікувані та оборотні. Головне це вчасно розпочати лікування.
 

Прогресування фіброзу варіабельне. Не у всіх пацієнтів розвивається фіброз, а у тих, де виникає, може не розвиватися до прогресуючої стадії. Більшість типів хронічних захворювань печінки можуть з часом спричинити фіброз.

Механізм розвитку порушення полягає в накопиченні надлишку білка в печінці (колаген, глікопротеїни) внаслідок перенесеної травми чи запального процесу. Згодом, після багатьох випадків порушення, клітини печінки більше не можуть самостійно відновлюватися. А безпосередньо надлишок білків утворює рубцеву тканину або фіброз.

До можливих причин, які можуть спричинити фіброз печінки відносять:

• аутоімунний гепатит;

• непрохідність жовчних шляхів;

• надмірний рівень заліза;

• неалкогольна жирова хвороба печінки;

• алкогольна хвороба печінки;

• вірусні гепатити B та С.

Відзначимо, що досить часто на ранніх стадіях симптоми фіброзу не дають про себе знати. Це відбувається до моменту, коли більша половина печінки не буде пошкоджена. 

1. Втрата апетиту.

2. Набряк.

3. Жовтяниця (шкіра та очі жовтіють).

4. Нудота.

5. Незрозуміла втрата ваги.

6. Слабкість.

Визначення порушення та виявлення стадії фіброзу відбувається на основі візуалізаційних тестів. Враховується розмір та форма печінки, наявність надлишку жирових накопичень. Візуалізаційні методи обстеження включатимуть проведення УЗД, КТ, МРТ, еластографії.

Традиційно вважається взяття біопсії печінки «золотим стандартом» тестування на фіброз печінки.Іноді лікарям доводиться враховувати фактори ризику людини, такі як надмірна вага або вживання алкоголю, щоб діагностувати фіброз і рекомендувати лікування.
 

Тактика лікування фіброзу печінки полягатиме в усуненні причини, яка спричинила рубцювання. 

Наприклад, якщо пацієнт надмірно вживає алкоголь, лікар може порекомендувати допомогу у боротьбі з алкогольною залежністю.

Неалкогольна жирова хвороба печінки потребуватиме зменшення маси тіла та контроль рівня цукру в крові за допомогою медикаментів.

А от аутоімунний гепатит потребує проходження імуносупресивної терапії.

Також можливе призначення антифібротичних препаратів, які можуть допомогти зменшити ймовірність постійного рубцювання печінки (цирозу). 

У тому випадку, коли печінка внаслідок фіброзу зазнала незворотних змін та не може функціонувати, пацієнтові може бути рекомендована трансплантація печінки.

В ідеалі коли фіброз печінки діагностується на ранній стадії, він легше піддається лікуванню. Однак, оскільки захворювання у більшості випадків не викликає симптомів на початку, лікарі зазвичай не діагностують ураження органу раніше.

В протилежному випадку фіброз печінки може ускладнитися цирозом або серйозними рубцями та як наслідок печінковою недостатністю, асцитом, варикозною кровотечею. Кожен із цих станів може бути смертельним для людини із захворюванням печінки.