Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Холангіт: основні симптоми запалення жовчних проток

Холангіт: основні симптоми запалення жовчних проток Холангіт — це патологічний стан запального характеру, що супроводжується ураженням жовчних проток.

Даний тип захворювання печінки спричиняє запалення (набряк) жовчних проток, функція яких полягає в транспортуванні жовчі з печінки та жовчного міхура в тонку кишку. 
 
Коли жовчні протоки запалюються або блокуються, жовч може повертатися в печінку. Це відповідно спричиняє ураження органу та інші порушення зі сторони організму.

Запальний процес може набувати хронічної форми, тобто розвиватися повільно з часом. Також холангіт може бути короткочасним та виникати раптово. 

Розрізняють декілька форм холангіту, а саме первинний склерозуючий, первинний біліарний та IgG4-асоційований аутоімунний холангіти.

За статистичними даними більшість випадків холангіту припадає саме на чоловіків, вікової категорії 50+. Не є виключенням, коли провокуючим фактором виступає спадковість.

Характерні ознаки

Зауважимо, що для кожного характерним буде своя клінічна картина. На це впливатиме тип холангіту та тривалість його розвитку. Не є виключенням, коли хворі можуть навіть не помітити жодних ознак запалення.
До ранніх проявів з якими може стикнутися пацієнт з холангітом відносять:
  • швидку стомлюваність;
  •  свербіж шкіри; 
  • сухість в ротовій порожнині та очах;
  • біль у верхньому правому боці;
  • нічну пітливість;
  • набряк стопи та щиколотки;
  • потемніння шкіри;
  • біль у м'язах та суглобах;
  • здуття живота;
  • жирові відкладення на шкірі навколо очей і повік;
  • жовтяницю;
  • зменшення маси тіла.
Відповідно, чим довше захворювання залишається недіагностованим, тим інтенсивнішими та тяжчими стають його симптоми.

Основні причини

  1. Розвиток інфекційного процесу бактеріального ґенезу.
  2. Камені в жовчному міхурі.
  3. Пухлина.
  4. Вплив хімічних речовин.
  5. Шкідливі звички.
Хронічний холангіт може бути аутоімунним захворюванням. Тобто імунна система організму помилково атакує жовчні протоки, викликаючи запалення. Згодом запальний процес може спровокувати рубці всередині жовчних проток, що робить їх вужчими.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбувається на основі ряду тестів, серед яких лабораторні дослідження крові, фізикальний огляд та візуалізаційні тести (УЗД, КТ, МРТ, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія).
Пацієнтові також можуть знадобитися інші тести, наприклад зразки сечі, жовчі або калу.

Лікування хронічного та гострого холангіту може відрізнятися залежно від причини та часу встановлення діагнозу.

При ранньому виявленні запалення лікар може призначити медикаментозне лікування у вигляді антибактеріальної терапії.

На жаль при хронічному холангіті специфічного лікування не має. Дії лікаря будуть направлені на покращення роботи печінки та безпосередньо процесу відтоку жовчі.

Також можливе використання різних процедур як при хронічній, так і при гострій формі захворювання. До прикладу це може бути як балонна дилатація (ендоскопічно відкриваються протоки та відповідно збільшується відтік жовчі), так і видалення заблокованої частини жовчної протоки чи її дренування. У серйозних випадках може знадобитися пересадка печінки. 

Якщо холангіт викликаний заблокованими жовчними каменями, пацієнтові, ймовірно, доведеться видалити жовчний міхур (холецистектомію) після лікування запалення.

Додатково пацієнтові рекомендується дотримуватися правильного харчування з додаванням вітамінних добавок.

Важливо розуміти, що раннє лікування може допомогти отримати кращий результат й відповідно запобігти симптомам та ускладненням.
Також враховуючи, що досить часто холангіт не має жодних ознак на ранній стадії необхідно проходити регулярні огляди та дізнаватися про стан здоров’я своєї печінки.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм