Атрофічний гастрит: ранні симптоми запалення шлунка

Нам відомо, що гастрит являє собою запальний процес, що виникає в шлунку. Порушення своєю чергою поділяється на гостру та хронічну форму. Атрофічний гастрит належить до хронічної форми порушення.
За статистичними даними більшість випадків припадає на чоловіків старшого віку.
Механізм розвитку атрофічного гастриту полягає в атрофуванні залоз органу, які продукують соляну кислоту.
Відмітимо, що дана патологія належить до передракових станів шлунку, наприклад таких як дисплазія епітелію слизової оболонки.
Основні причини
Загалом досить багато факторів можуть вплинути на появу атрофічного гастриту. Однак спеціалісти відмічають можливий вплив наступних станів та порушень:
1. Бактерії Helicobacter pylori, які порушують бар'єр слизу, що захищає слизову оболонку шлунка від кислих соків. Відзначимо, що H. pylori поширюється через контакт з інфікованою слиною, калом або блювотою. Він також може поширюватися через забруднену воду та їжу.
2. Аутоімунний процес, що супроводжується атакуванням власними антитілами клітин шлунку. Діагностується як аутоімунний атрофічний гастрит. Окрім того, у людей з аутоімунним атрофічним гастритом може бути значна анемія, спричинена дефіцитом вітаміну B12
3. Шкідливі звички.
4. Вплив стресового фактора.
5. Неправильне харчування.
Характерні ознаки
1. Відчуття тяжкості в шлунку після приймання їжі.
2. Нудота та блювання.
3. Метеоризм.
4. Печія та відрижка.
5. Втрата апетиту та зниження ваги.
6. Залізодефіцитна анемія.
Для клінічної картини атрофічного гастриту не є характерним на початковому етапі «яскравий» розвиток.
Відповідно симптоми не є специфічними, що може вказувати й на інші патології зі сторони шлунково-кишкового тракту. Також вони можуть відрізнятися залежно від того, чи викликає атрофічний гастрит бактерія, чи аутоімунне захворювання.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу, аналізу клінічної картини та ряду діагностичних тестів. Вони включатимуть проведення лабораторних досліджень крові, УЗД, гастроскопії з наступним взяттям біопсії під час дослідження.
Тактика лікування буде направлена на усунення причини запального процесу.
Так якщо причиною є Helicobacter pylori терапія полягатиме в призначенні антибактеріальних препаратів та інгібіторів протонної помпи.
При аутоімунному запаленні специфічної терапії не існує. Тому терапія супроводжуватиметься дотриманням дієти, призначенням гепатопротекторів та інколи гормональних препаратів. Також пацієнтів з аутоімунним атрофічним гастритом можна лікувати ін'єкціями вітаміну B-12.
Знизити ризики атрофічного гастриту можливо за допомогою належної гігієни. Насамперед це стосується дотримання гігієни рук. При цьому не можна зменшити ризик аутоімунного атрофічного гастриту. Тому варто звернути увагу на його ознаки, щоб за потреби отримати своєчасне спостереження та лікування.