Дуоденіт: основні симптоми запалення дванадцятипалої кишки

Дванадцятипала кишка являє собою першу частину тонкої кишки, що розташовується прямо під шлунком. Ця ділянка травного тракту відповідає за розщеплення та перетравлення їди. Розвиток запалення в даній частині кишківника діагностується як дуоденіт. Відмітимо, що захворювання має однакові причини та методи лікування як і у випадку гастриту, тобто запалення слизової оболонки шлунка. Іноді дуоденіт може розвинутися наряду із гастритом. Це пов’язано з тим, що шлунок та дванадцятипала кишка розташовані близько один до одного в організмі, і багато факторів впливають на них однаковим чином.

Дуоденіт – це патологічний процес, що супроводжується розвитком запалення дванадцятипалої кишки. 
 

Дуоденіт залежно від перебігу поділяють на гостру та хронічну форми. Відповідно гостра форма захворювання має раптовий початок, та триває недовго, тоді як при хронічному перебігу патологія прогресує повільно та може тривати місяцями та навіть роками.

У більшості випадків причиною запального процесу виступає бактерія під назвою Helicobacter pylori, а точніше її велика кількість.

Заразитися Helicobacter pylori можливо від хворої людини, через заражену їду та воду.

До інших можливих причин дуоденіту можна віднести наступні стани:

Також на основі проведених досліджень розвиток запальних захворювань кишківника збільшує ймовірність розвитку форми дуоденіту, яка не спричинена H. pylori, ніж у людей, які не мають захворювання.

Важкі випадки дуоденіту можуть викликати виразки на слизовій оболонці. Негайного звернення до лікаря потребують випадки, коли пацієнта починає турбувати швидке зниження маси тіла, сильний біль у животі, блювання з домішками крові чи кров у калі (чорний смоляний стілець, схожий на дьоготь), лихоманка.
 

Не є виключенням, коли у хворого симптоми будуть відсутніми упродовж певного часу.

Встановлення діагнозу відбуватиметься насамперед на основі проведення тестів з визначенням бактерії H. Pylori. З цією метою проводяться лабораторні дослідження крові, калу та навіть дихання. Щодо дихального тесту то спочатку пацієнту пропонують випити спеціальну рідину з наступним диханням у мішок. Це дає можливість виявити додатковий вуглекислий газ у диханні, якщо присутнє інфікування H. pylori.

Додатково проводиться візуалізаційне обстеження верхніх відділів кишківника за допомогою ендоскопії. За необхідності під час процедури береться невеликий зразок тканини (біопсія) для подальшого дослідження. 
 

Тактика лікування залежатиме від причини захворювання. Якщо запалення було спровоковане певними лікарськими препаратами чи способом життя, ризики ускладнень не такі високі, а лікування полягатиме у внесенні певних корективів. Адже куріння, алкоголь та приймання певних ліків тільки посилюватимуть запалення та збільшують ризики раку шлунка. Тому потрібно дотримуватися рекомендацій лікаря. Щодо ліків, які приймає пацієнт та які провокують запалення, то їх у жодному разі не потрібно припиняти приймати самостійно. Потрібна попередня консультація лікаря. Лікар може запропонувати меншу дозу або порекомендувати інші препарати, які можуть знизити ризик пошкодження шлунка та кишківника.
 

При підтвердженні збудника H. Pylori пацієнтові призначається антибактеріальна терапія. Додатково лікар призначить медикаментозно блокатори кислоти. Прикладом є призначення інгібіторів протонної помпи, які блокують клітини, що виробляють кислоту. 
 

Для періодичного використання та з метою полегшення симптомів також можуть бути рекомендовані антациди. Антациди використовуються для лікування надмірної кислотності в травному тракті.

При виявленні непереносності глютену або целіакії, людині потрібно буде усунути глютен зі свого раціону, щоб уникнути спалаху запалення.
 

Важливо розуміти, що відсутність вчасного лікування може призвести до того, що дуоденіт набуде хронічного перебігу. Це вже своєю чергою підвищує ризики виразки шлунка, кровотечі та навіть раку шлунка.