Холедохолітіаз: симптоми каменів в жовчній протоці
В нормі жовчні камені утворюються в жовчному міхурі, органі грушоподібної форми, що розташовується під печінкою. Жовчна протока являє собою невелику трубку, яка переносить жовч із жовчного міхура в кишківник. При відсутності порушень камені зазвичай залишаються в жовчному міхурі або проходять через загальну жовчну протоку без перешкод.
Характерні ознаки
Якщо жовчний камінь дуже малий, він може не викликати в людини проблеми й навіть може потрапити в кишківник та виходити з організму. Але якщо він стає достатньо великим або блокує загальну жовчну протоку, це спричинить симптоми сильного постійного болю та жовтяниці.
Відповідно клінічна картина матиме розвиток при застряганні та закорковуванні каменів в жовчній протоці. Це супроводжуватиметься наступними симптомами:
- больові відчуття правому верхньому відділі живота, що коливаються від слабкого до раптово сильного;
- відсутність апетиту;
- лихоманка;
- жовтяниця (пожовтіння шкіри та очей);
- нудота та блювота;
- стілець глинистого кольору.
Не є виключенням, коли жовч інфікується внаслідок застрягання каменя в жовчній протоці. Тоді збудники проникають в печінку підвищуючи ризики небезпечної для життя інфекції (сепсис).
Основні причини
Існує два види жовчних каменів, холестеринові та пігментні. Так холестеринові є найбільш поширеним типом, вони мають жовте забарвлення та містять білірубін й холестерин.
Причина виникнення пігментних каменів невідома. Спеціалісти відмічають, що переважно вони виникають в осіб, які мають в анамнезі цироз печінки, інфекцію жовчних проток.
До факторів ризику відносять наступні стани:
- наявність в анамнезі каменів в жовчному міхурі або захворювання жовчного міхура;
- ожиріння або швидка втрата ваги;
- неправильне харчування з низьким вмістом клітковини або вживання висококалорійної та жирної їди;
- малорухомий спосіб життя.
Враховуючи деякі з вищезазначених факторів ризики жовчнокам’яної хвороби можна зменшити шляхом зміни способу життя.
Також можливий вплив на появу захворювання вікового (похилий вік) та спадкового факторів.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезі, фізикального огляду (пальпація) та візуалізацій них тестів. До прикладу, УЗД, КТ черевної порожнини, ендоскопічне ультразвукове дослідження, МРТ, рентгенографії жовчних проток та ін.. Додатково проводяться лабораторні дослідження крові.
Тактика лікування полягатиме в усуненні закорковування жовчних проток.
Це можливо досягти декількома методами. Найпоширенішим з яких є ендоскопічна сфінктеротомія жовчних шляхів. Також лікар може порекомендувати дроблення каменів (літотрипсія) та за наявністю показань повне видалення жовчного міхура та каменів (холецистектомія).
Зміни способу життя, такі як помірна фізична активність та правильне харчування, можуть зменшити ймовірність розвитку каменів у жовчному міхурі в майбутньому.
Важливо розуміти, що закорковування та інфекція, спричинена камінням у жовчних шляхах, може бути небезпечною для життя. Тому не варто ігнорувати виниклі симптоми.