Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Гепаторенальний синдром: причини одночасного ураження нирок та печінки

Гепаторенальний синдром: причини одночасного ураження нирок та печінкиГепаторенальний синдром виникає вже при наявності в анамнезі тяжкого захворювання печінки. Зазвичай це трапляється в осіб, які протягом деякого часу страждають на хронічне прогресуюче захворювання печінки та мають підвищені ризики печінкової недостатності. 

Гепаторенальний синдром (ГРС) - це патологічний стан, що являє собою загрозливе для життя захворювання печінки, яке впливає на функцію нирок. Так ГРС викликає преренальну гостру ниркову недостатність, яка характеризується раптовим початком без попереднього захворювання нирок або будь-яких фізичних змін з їх сторони. Тобто нирки можуть бути здоровими, але вони втрачають здатність функціонувати через порушення їх кровопостачання.
 
Відповідно коли нирки перестають працювати, в організмі починають накопичуватися токсини. Згодом це призводить до печінкової недостатності.
В залежності від перебігу розрізняють дві форми захворювання: пов’язане зі швидкою нирковою недостатністю та надмірним виробленням креатиніну, та з більш поступовим ураженням нирок. 

Як причини гепаторенального синдрому?

Як зазначалося вище ГРС є ускладненням захворювання печінки, майже завжди це є цироз. Відповідно при наявності цирозу печінки в анамнезі, певні фактори збільшують ризик виникнення ГРС. До прикладу, факторами ризику являються:
  • шлунково-кишкова кровотеча;
  • тривале приймання діуретиків;
  • алкогольний гепатит гострого характеру;
  • коливання артеріального тиску;
  • розвиток інфекційного процесу, особливо в нирках.

Основні симптоми

Люди з гепаторенальним синдромом, як правило, мають нечіткі симптоми загального нездужання, такі як:
  • втома;
  • біль у животі;
  • неприємний смак у роті;
  • марення;
  • нудота та блювання;
  • збільшення маси тіла;
  • жовтяниця (пожовтіння шкіри та очей);
  • зниження виділення сечі та її забарвлення у темний колір (при ускладненні ниркової недостатності);
  • живіт стає “роздутим” (внаслідок асциту, збільшення печінки).
Стан хворого погіршується при прогресуючому захворюванню печінки або печінкової недостатності.
Тому поява хоча б одного з вищезазначених симптомів потребує негайного звернення до лікаря!

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбувається на основі фізикального огляду (жовтяниця, набряк) та лабораторного дослідження крові й сечі з метою оцінки функції печінки та нирок. 
 
Тактика лікування є суто індивідуальної. 
Так попри те, що ниркова недостатність робить ГРС невідкладним станом, захворювання печінки є коренем проблеми. Гепаторенальний синдром класифікується як “преренальна” гостра ниркова недостатність, оскільки він виникає, коли нирки загалом функціонують задовільно. Відповідно, нирки, швидше за все, відновлять свою функціональність, якщо буде відновлено функцію печінки.
Відмітимо, що деяких хворим з гострою печінковою недостатністю все ж можливо відновити функцію печінки та нирок. Усім іншим знадобиться пересадка органу. 
 
Додатково лікарем проводяться кроки для покращення загального стану та підготовки пацієнта до можливої операції.  Терапія може включати проведення інфузійної терапії, призначення антибіотиків, парацентез для видалення зайвої рідини з асциту, гемодіаліз, призначення судинозвужувальних препаратів, для збільшення припливу крові до нирок.
 
Враховуючи високі ризики летального результату від даного захворювання, єдиним методом його запобігання є підтримка здоров’я печінки. Для цього слід уникати вживання надмірної кількості алкоголю. Також потрібно намагатися уникати зараження гепатитом. 
При наявності ризику розвитку цирозу, важливо регулярно контролювати функцію печінки.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм