Коліт: основі причини запалення товстого кишківника
Коліт - це патологічний процес, що характеризується розвитком запального процесу в слизовій оболонці товстого кишківника (будь-якого його відділу).
Захворювання може протікати як в гострій, так і в хронічній формі. Хронічна форма даного порушення найчастіше діагностується в осіб, що мають в анамнезі ураження зі сторони ШКТ. Для даної форми є характерними чергування періодів загострення з ремісією.
В залежності від причини, що викликала коліт розрізняють наступні його види:
- виразковий коліт: не має точної причини виникнення. Однак пов'язаний з аутоімунними процесами та спадковими факторами;
- токсичний: вплив на слизову оболонку токсичних речовин, або зловживання лікарськими препаратами;
- ішемічний: виникає внаслідок порушення кровообігу в стінці товстого кишківника;
- інфекційний: інфекційні агенти типу стафілококів, стрептококів, палички Коха;
- радіаційний: даний тип коліту пов'язаний з впливом радіаційних чинників.
За статистичними даними більшість випадків припадає на віковий період 20-40 років та після 55 років.
Які фактори впливають на розвиток коліту?
- Спадковий фактор.
- Тип харчування (часті дієти, незбалансований раціон).
- Приймання певних лікарських препаратів на тривалій основі або випадки самолікування.
- Захворювання шлунково-кишкового тракту (наприклад, панкреатит, диспепсія).
- Надмірність умовно-патогенної мікрофлори в кишківнику.
- Часті стреси.
- Шкідливі звички.
- Інфекційні ураження.
У більшості випадків пусковим механізмом коліту слугує поєднання цих декількох факторів.
Які симптоми вказують на розвиток коліту?
- Метеоризм.
- Больові відчуття в животі ріжучого характеру.
- Діарея та часті позиви на дефекацію, які зазвичай є помилковими (тенезми).
Чим довше протікає захворювання, тим інтенсивніші стають його прояви. Так хворий втрачає вагу, його шкіра стає сухою через дефіцит вітамінів, знижується працездатність через відчуття слабкості.
У разі розвитку хронічної форми до вищезазначених симптомів, в залежності від виду коліту, може приєднуватися поява крові та слизу в калі, закрепи або поноси, відчуття тяжкості в животі.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребуватиме проведення детального фізикального огляду з наступним аналізом клінічної картини та даних анамнезу.
Додатково лікарем поводиться ряд інструментальних та лабораторних методів дослідження, що включають:
- лабораторні аналізи крові (ЗАК), калу (дослідження на гельмінти, бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження);
- колоноскопія, ректороманоскопія;
- УЗД;
- біопсія.
Відмітимо, що тактика лікування є індивідуальною та залежатиме насамперед від форми коліту.
Так в основі терапії покладено проведення консервативного лікування та при необхідності оперативного втручання.
Консервативна терапія включає проведення медикаментозного лікування: знеболювальні, антибактеріальні або протигельмінтні препарати, спазмолітики тощо. Також хворим з колітом необхідно дотримуватися дієти! Лише дотримання всіх рекомендацій лікаря й гарантуватиме успішність в лікуванні захворювання.
Оперативне втручання є доцільним при розвитку виразкового коліту або коли порушення кровообігу є прогресуючим та викликає ішемію товстого кишківника. У критичних випадках можливе навіть видалення частини кишківника.
Не варто ігнорувати симптоми порушення, адже ускладнення коліту є досить небезпечними, від кровотеч та перитонітів до гнійних абсцесів та раку. Тому своєчасно при появі симптомів зверніться за консультацією до лікаря гастроентеролога.