Кіста печінки: основні причини доброякісного утворення
Кіста печінки являє собою патологічний процес, для якого характерно формування порожнистих утворень заповнених рідиною. Утворення є доброякісним, а розміри варіюються від декількох міліметрів до понад 20 сантиметрів. За статистичними даними кісти утворюються найчастіше у жінок віком після 40 років.
Зазначимо, що кісти за природою виникнення можуть бути вродженими та набутими. Відповідно при першому варіанті утворення кісти пов'язано з внутрішньоутробним процесом формування органів, а при набутій формі точних провокуючих факторів є декілька від травми до інфекційного процесу.
Окремо також виділяють тип кіст, що утворилися внаслідок інвазій мікроорганізмів (наприклад, амебні кісти). І хоч по структурі паразитарна кіста відрізняється від звичайної, на початковому етапі дослідження можуть виникнути труднощі.
Причини
Сьогодні не має точних причин, що можуть спричинити формування кіст в печінці, однак найчастіше патологію пов'язують наступними станами:
- Гіперплазія жовчних проток запального характеру.
- Приймання оральних контрацептивів
- Травматизація органу.
- Наявність новоутворень в черевній порожнині.
- Паразити (паразитарна кіста).
- Вроджені аномалії (істинна кіста печінки).
Симптоми
Прояв клінічної картини залежатиме від локалізації кісти та її розмірів. Відповідно чим більше утворення, тим ймовірніший розвиток ускладнень зі сторони не тільки печінки, але й інших органів. Це може бути як порушення кровообігу печінки та інших органі, так і повна дисфункція ураженого органу.
Так у хворого виникають наступні скарги:
- Нудота та блювання.
- Больові відчуття в животі.
- Зниження маси тіла та відсутність апетиту.
- Слабкість.
- Шкіра, слизові оболонки та склери очей набувають жовтого забарвлення.
- Кал стає знебарвлений, а сеча темною за кольором.
При відсутності вчасного лікування кісти можуть перекручуватися та розриватися з наступною кровотечею та потраплянням вмісту пухлини в черевну порожнину. Не є виключенням приведення кісти до цирозу печінки або навіть її переродження у злоякісну форму.
Діагностика та лікування
Найдоступнішим методом діагностики є проведення УЗД та КТ.
Тактика лікування залежатиме від багатьох факторів. Так якщо кісти сягають невеликого розміру, не ростуть та не блокують печінку доцільним буде проведення тактики спостереження.
У інших же випадках проводиться оперативне втручання з наступним видаленням кіст (кісти). Найчастіше для цього застосовується лапароскопічний метод лікування.
Спеціалісти наголошують на важливості вчасного звернення за допомогою та проходженні профілактичних оглядів, з метою вчасного виявлення порушень на ранніх стадіях.